Нові підходи до профілактики та корекції постхолецистектомічного синдрому після лапароскопічної холецисектомії

Abstract

Дисертаційна робота присвячена проблемі покращення віддалених наслідків хірургічного лікування хворих на холецистолітіаз та некалькульозні холецистопатії шляхом оптимізації показань до холецистектомії, прогнозування, профілактики та корекції постхолецистектомічного синдрому. Проведено порівняння захворюваності та структури постхолецистектомічного синдрому за результатами ретроспективного дослідження матеріалів клініки Івано-Франківської обласної клінічної лікарні за період з 2005 по 2010 роки. Аналіз результатів проспективного етапу дослідження вказує, що при застосуванні альтернативних показань до лапароскопічної холецистектомії порівняно з класичними показаннями захворюваність на постхолецистектомічний синдром не лише не зростає, але і вірогідно знижується з 6,3 до 2,4%. Показники якості життя нормалізуються з однотипною динамікою, незважаючи на певне розширення показань до холецистектомії. Для діагностики дисфункції сфінктера Одді застосовано динамічну біліарну сонографію. При органічній етіології проводили ендоскопічну папілотомію, тоді як при неорганічних причинах застосовували медикаментозне лікування. Запропоновано діагностично-лікувальний алгоритм для корекції дисфункцій сфінктера Одді.