Оптимізація хірургічної тактики у хворих на непрохідність товстої кишки

Abstract

Дисертація присвячена з’ясуванню особливостей хірургічного лікування хворих на товстокишкову непрохідність, розробці інтраопераційних критеріїв діагностики стану товстої кишки, направлених на визначення доцільності проведення первинно-радикальних та первинно-відновних одноетапних операційних втручань. Встановлено, що в умовах експериментальної товстокишкової непрохідності у стінці товстої кишки на 3-7 доби спостерігаються виражені судинні розлади, дистрофічні та некробіотичні зміни структурних елементів, інфільтративні процеси, які характеризуються суттєвим зростанням рівня ендотеліальної дисфункції, відносного об’єму пошкоджених епітеліоцитів та ендотеліоцитів артерій дрібного калібру (в середньому у 18,3 раза). Проведено комплексну оцінку рівня ендотеліальної дисфункції у хворих на обтураційну непрохідність товстої кишки за кількістю десквамованих ендотеліоцитів у крові з ліктьової вени та вени привідної петлі товстої кишки, на основі чого сформовано критерії інтраопераційної оцінки стану кишки. Доведено вплив ендогенної інтоксикації на частоту післяопераційних ускладнень та тривалість перебування в стаціонарі хворих, оперованих з приводу обтураційної товстокишкової непрохідності. Сформульовано показання до проведення первинно-радикальних та первинно-відновних операційних втручань.