Структурно-функціональні особливості та динаміка апоптоз-опосередкованих факторів печінки при синдромі гострого пошкодження легень

Abstract

Дисертація присвячена вивченню особливостей структурної реорганізації печінки та інтенсивності апоптоз-опосередкованих факторів при гострому пошкодженні легень на підставі дослідження морфологічних, морфометричних та метаболічних процесів на органному, тканинному і субклітинному рівнях. Встановлено диспропорційний характер морфологічних змін гепатоцитів і строми при респіраторному дистрес-синдромі новонароджених. Так, при полісегментарних ателектатичних ураженнях легень у печінці незначно виражені повнокров’я, дискомплексація печінкових балок, ознаки гіаліново-крапельної білкової дистрофії центролобулярних і жирової – перипортальних гепатоцитів. При синдромі гіалінових мембран у загальній структурі морфологічних змін переважають ознаки вогнищевої проліферації клітин портальної строми, некрозу центролобулярних і жирової дистрофії перипортальних гепатоцитів. При геморагічно-набряковому синдромі збільшення відносного об’єму печінки відбувається в основному за рахунок збільшення відносного об’єму синусоїдів на 26,8 %, центральних вен на 22,2 % і в меншій мірі – портальних трактів на 5,3 %. Імуногістохімічно виявлено, що відносний об’єм Вах-позитивних клітин залежить від тривалості післядії токсичного пошкодження легень. При експериментальному гострому пошкодженні легень структурна реорганізація печінки має стереотипні прояви, які характеризуються порушенням стромально-паренхіматозних відносин і проявляються максимальним розвитком апоптичних змін у поєднанні із некротичними на 24 годину експерименту.