Клініко-патогенетичне обґрунтування оптимізації діагностики, прогнозування та комплексної корекції ендотоксикозу та дисметаболічних порушень при хронічному панкреатиті у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу

Abstract

Метою дослідження є вдосконалення діагностики та прогнозування клінічного перебігу амбулаторного загострення хронічного панкреатиту (ХП), поєднаного із цукровим діабетом 2 типу (ЦД2), шляхом комплексної оцінки стану ендотоксикозу та метаболічних порушень, а також їх корекції за допомогою індивідуалізованої інфузійної малооб’ємної терапії, включеної до складу комплексного лікування, з метою підвищення його клінічної ефективності, скорочення тривалості терапії та покращення якості життя пацієнтів. Поглиблено уявлення про стан параметрів ендогенної інтоксикації при загостренні ХП у пацієнтів із супутнім ЦД2 в умовах амбулаторного лікування, що дозволило деталізувати патогенетичні механізми коморбідного перебігу ХП і ЦД2. Встановлено клініко-лабораторні предиктори тяжкості ендотоксикозу при амбулаторному загостренні коморбідного перебігу ХП+ЦД2 на основі аналізу кореляційних зв’язків між тяжкістю інтоксикаційного синдрому та ключовими маркерами системного запалення, метаболічних порушень і функціонального стану органів детоксикації. Визначено порогові значення ключових біохімічних маркерів (ШОЕ, феритин, креатинін, прокальцитонін, білірубін, діастаза сечі, лужна фосфатаза, D-димер, С-реактивний білок), які мають високу прогностичну значущість (AUC від 0,843 до 0,921, p < 0,001) для вибору оптимальної тривалості дезінтоксикаційної інфузійної терапії у пацієнтів із поєднаним перебігом ХП+ЦД2. Створено алгоритм персоналізованого визначення тривалості малооб’ємної інфузійної дезінтоксикаційної терапії у коморбідних пацієнтів з ХП+ЦД2 в амбулаторних умовах, адаптований до ступеня ендогенної інтоксикації на основі аналізу біохімічних маркерів із високим прогностичним потенціалом (AUC > 0,84): при відсутності перевищення жодного з предикторів призначали курс на 3 дні, а за наявності підвищення хоча б одного з предикторів – курс тривалістю 5 днів. Доведено, що малооб’ємна інфузійна детоксикаційна терапія при загостренні ХП + ЦД2 у режимах 3 і 5 інфузій достовірно покращує екзо- й ендокринну функцію ПЗ, нормалізує вуглеводний обмін, знижує показники ендогенної інтоксикації та запалення й водночас підвищує фізичне, соціальне функціонування та больовий контроль, що разом свідчить про її клінічну ефективність. Доведено, що найвищу ефективність продемонструвала програма лікування пацієнтів із доповненням протокольного комплексного лікування малооб’ємною інфузійною дезінтоксикаційною терапією № 5: на основі отримання найвищої динаміки покращення функціональної спроможності ПЗ, зниження параметрів запалення і метаболічного дисбалансу, гармонізації калікреїн-кінінової системи і покращення якості життя, враховуючи більш тяжкий вихідний рівень параметрів ендотоксикозу і порушень метаболізму у даній групі пацієнтів.