Оцінка комунікативної компетентності медичних сестер відділень функціональної діагностики

Abstract

Робота присвячена комплексній оцінці фактичного рівня комунікативної компетентності медичного персоналу лікарень, зокрема медичних сестер відділень функціональної діагностики, та розробці релевантних практичних рекомендацій. Комунікативна компетентність медичного працівника є однією з основних складових професійності, що забезпечує якісне надання медичних послуг. Особливо це стосується медичних сестер, які відіграють ключову роль у взаємодії з пацієнтами, лікарями та іншими членами медичної команди. Комунікативна компетентність медичних сестер в цілому визначає якість обслуговування та впливає на всі ланки процесу діагностики та лікування. Мета дослідження — оцінити рівень комунікативної компетентності у медичних сестер відділень терапевтичного профілю та визначити основні проблемні питання медичної сфери для наступної розробки дієвих програм підвищення професійності середнього медичного персоналу. Основою роботи стало опитування медичного персоналу відділень терапевтичного профілю. Проводилось анкетування 126 медичних працівників, різних за віком і за статтю. Отримання необхідної інформації відбувалося шляхом електронної розсилки опитувальника в Google формі, було добровільним та носило анонімний характер. Основою анкети була обрана форма визначення комунікативної компетентності (Communcation Skills Assessment Form) Gap-Kalamazoo [56]. Оцінка показників здійснювалася на основі 5-бальної шкали Лайкерта, за якою кожен респондент оцінює ступінь особистої згоди або незгоди з кожним із наведених суджень, від «повністю згоден» до «повністю не згоден». Аналіз отриманих результатів опитувальника продемонстрував, що медичні сестри вважають себе найбільш компетентними в сфері збереження медичної таємниці. Згідно з опитуванням, 62 % респондентів оцінили себе в питаннях конфіденційності на відмінно і дуже добре,. Прийнятними є показники вияву співчуття і піклування. 20 % медичних сестер вважають, що вони здатні співчувати на відмінно, 28 % – дуже добре. Достатніми є дані, що стосуються формулювання думок і медичної інформації письмово. З іншого боку медичні сестри найгірше охарактеризували свої комунікативні навички в питаннях контролю власних емоцій, розпізнавання та контролю емоцій пацієнтів, їх родичів і близьких. Також складним для середнього медичного персоналу є обговорення несприятливого діагнозу, повідомлення поганих новин. В питаннях спілкування з розлюченими/засмученими пацієнтами лише 10 % медичних сестер оцінили себе на відмінно. Важливим результатом дослідження стало виявлення залежності між рівнем комунікативної компетентності та ступенем вираженості синдрому емоційного вигорання. Щодо аналізу потреб в розвитку комунікативної компетентності середнього медичного персоналу, то найбільший запит в респондентів, 48 %, є в розвитку навичок розуміння точки зору пацієнта та його близьких, в 28 % опитаних - у побудові стосунків з пацієнтом, в 24 % - в демонстрації емпатії, 20 % - в адекватному інформуванні пацієнта. Отже, форма оцінки комунікативної компетентності (Communcation Skills Assessment Form) Gap-Kalamazoo є дієвим інструментом оцінки рівня комунікативної компетентності медичних працівників. Аналіз анкет продемонстрував середній рівень комунікативної компетентності медичних сестер відділень функціональної діагностики. Виявлено кореляційний зв'язок між показниками комунікативної компетентності та ступенем вираженості синдрому емоційного вигорання. Такий стан справ потребує розробки релевантних тренінгових програм підвищення кваліфікації в сфері комунікацій з врахуванням індивідуальних потреб медичних сестер.