Вплив якості сну на здоров’я медичних сестер, що працюють позмінно

Abstract

У дисертації наведено нове, науково-обгрунтоване теоретичне узагальнення та здійснено розв’язання актуального завдання, яке полягало у з’ясуванні впливу показників якості сну на стан здоров’я медсестер терапевтичних і хірургічних відділень, які працюють позмінно, шляхом дослідження рівня артеріального тиску, диспозиційного оптимізму та їх взаємозв’язків з якістю сну. Вперше в Україні досліджено детермінанти здоров’я у медсестер при позмінній роботі, до яких відноситься погана якість сну, на яку негативно впливає тривалість роботи по змінах та частота нічних змін протягом місяця; зростання артеріального тиску, на що впливає тривалість роботи по змінах, частота нічних змін протягом місяця, сімейний стан (заміжні, розлучені) та наявність дітей; низький оптимізм (високий песимізм) у терапевтичних і хірургічних медсестер. Виокремлено основі порушення сну у медсестер різних відділень (нічні прокидання, проблеми із засинанням через кашель і хропіння, відчуття спеки, відчуття болю, сновидіння та відчуття холоду), які статистично значимо залежать від вікового аспекту та режиму роботи. Встановлено вірогідний взаємозв’язок у загальній сукупності між частотою проблем із засинанням та артеріальним тиском, який характеризувався зростанням частоти проблем із засинанням за наявності артеріальної гіпертензії. Проведено порівняльну оцінку порушень якості сну та артеріального тиску відносно профілю роботи медсестри. Встановлено, що у медсестер терапевтичних відділень, які працюють позмінно та в яких виявлена погана якістю сну, рівень систолічного артеріального тиску вірогідно вищий проти таких значень у медсестер хірургічних відділень. Аналіз частоти проблем із засинанням вказує на вірогідну залежність між рівнем артеріального тиску та проблемами із засинанням, ефективністю сну, пробудженням посеред ночі або рано вранці у медсестер терапевтичних відділень, тоді як у хірургічних медсестер такий зв’язок не виявлено. Досліджено диспозиційний оптимізм та встановлено низький рівень оптимізму у 40 % терапевтичних медсестер і 35 % хірургічних медсестер, на який у медсестер терапевтичного профілю негативно впливає вік, тривалість роботи по змінах та їх частота, а також число дітей, тоді як у працівників хірургічного профілю – вік і тривалість позмінної роботи. Чим вищий показник диспозиційного оптимізму, тим більше задоволені медсестри роботою. Показано взаємозв’язок між якістю сну, рівнем артеріального тиску і диспозиційним оптимізмом, який характеризувався тривимірною асоціацією: погана якість сну асоціювалась з підвищенням артеріального тиску та переважанням диспозиційного песимізму, тоді як зростання систолічного й діастолічного артеріального тиску – зі зниженням рівня оптимізму.