Оптимізація діагностики та прогнозування клімактеричних і метаболічних порушень у жінок перименопаузального віку з гіпотиреозом

Abstract

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального завдання внутрішньої медицини, що полягає в удосконаленні ранньої діагностики та прогнозуванні клімактеричних і метаболічних порушень, встановленні взаємозв’язків вуглеводно-ліпідного обмінів, вітаміну D, тиреотропних та статевих гормонів із розробкою нової концепції комплексної лікувально-профілактичної терапії недостатності вітаміну D, естрогенного дефіциту та зниження ризику метаболічних порушень у жінок перименопаузального віку хворих на гіпотиреоз (ГТ). Вперше в Тернопільському регіоні проведена оцінка йодного забезпечення населення за епідеміологічними критеріями: частотою неонатальної гіпертиреотропінемії, результатами ультрасонографічного обстеження дітей віком 12–14 років і вагітних жінок у першому триместрі та медіаною йодурії, що свідчили про помірний ступінь важкості ЙД. На підставі результатів проведеного комплексного обстеження пацієнток представлено диференційований підхід до ведення жінок перименопаузального віку з гіпофункцією ЩЗ, метаболічним синдромом на фоні клімактеричних порушень та гіповітамінозу D. Досліджено рівень забезпеченості вітаміном D жінок перименопаузального віку хворих на ГТ та встановлено його взаємозв’язки з антропометричними, вуглеводно-ліпідними показниками, рівнями тиреоїдних, статевих та гонадотропних гормонів. Доведено, що при дефіциті вітаміну D збільшується кількість атерогенних та зменшується кількість антиатерогенних ліпідів, що супроводжується інсулінорезистентністю. Встановлено, що додатковими факторами розвитку метаболічних порушень у жінок в періоді перименопаузи є збільшення рівня ТТГ та зниження рівня естрогену. Запропоновано діагностичний алгоритм клімактеричних та метаболічних порушень, який включає оцінку екологічних умов проживання, наявності стресових ситуацій та тривожності в анамнезі, рівень фізичної активності, наявність шкідливих звичок, визначення вітамін D статусу, абдомінального ожиріння, рівня ТТГ, показників вуглеводно-ліпідного обмінів. Розроблено моделі прогнозування розвитку клімактеричних та метаболічних порушень у жінок перименопаузального віку з ГТ, які базуються на основних критеріях діагностичного алгоритму та запропоновано спосіб оцінки якості даних моделей. Продемонстровано ефективність застосування замісної терапії ГТ левотироксином з досягненням низьконормального референтного інтервалу ТТГ у жінок перименопаузального віку з ГТ. Встановлено, що застосування холекальциферолу при дефіциті та недостатності вітаміну D, розувастатину при дисліпідемії, метформіну при порушенні толерантності до глюкози та призначення фітоестрогенів (екстракту цимиціфуги) для корекції естрогенного дефіциту та його наслідків у жінок хворих на ГТ, покращило загальні результати лікування, зменшило досліджувані метаболічні і клімактеричні порушення та покращило якість життя жінок з ГТ.