ХІРУРГІЧНА КОРЕКЦІЯ ХРОНІЧНОЇ ВЕНОЗНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ ПІСЛЯТРОМБОФЛЕБІТИЧНОГО ГЕНЕЗУ ПРИ ПОВНІЙ РЕКАНАЛІЗАЦІЇ ГЛИБОКИХ ВЕН НИЖНІХ КІНЦІВОК

Abstract

У дисертації теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання здійснено шляхом впровадження при хірургічному лікуванні хронічної венозної недостатності післятромбофлебітичного генезу при повній реканалізації глибоких вен нижніх кінцівок поряд із ліквідацією вертикального і горизонтального рефлюкса одночасного проведення корекції клапанного апарату глибоких вен та диференційованим вибором мініінвазивних хірургічних втручань. Клапан загальної стегнової вени формувався із пригирлового сегмента великої підшкірної вени. Для досягнення поставленої мети обстежено та проліковано 126 пацієнтів із хронічною венозною недостатністю на стадії С4-С6EsAs,pPr за класифікацією СЕАР. Встановлено, що згортальна система знаходиться у стані підвищеної активності з одночасним виснаженням фібринолітичної системи. Рівень показника D-димеру корелює із активністю згортальної системи. У 33 пацієнтів мікрофлора ранової поверхні трофічної виразки у 15,1 % спостережень представлена монокультурою, а у 84,9 % – трьох-п’ятикомпонентними асоціаціями з переважанням грампозитивної флори. Застосування еубіотика А-бактерину сприяє санації ранової поверхні трофічної виразки на 5-6 добу лікування, що було показанням до ксенодерматопластика ранової поверхні трофічної виразки. На 5-7 добу після останньої створюються оптимальні умови для проведення оперативного втручання на венозній системі. Ліквідацію вертикального і горизонтального рефлюкса з одночасною корекцією клапанного апарату авальвульованої глибокої вени провели у 58 пацієнтів. Обґрунтовано переваги відеоскопічного методу переривання горизонтального вено-венозного рефлюкса, що приводить до зниження післяопераційних ускладнень і супроводжується прискореною реабілітацією хворих.