РОЛЬ ОКИСНОГО СТРЕСУ В ПАТОГЕНЕЗІ ДИМЕТИЛГІДРАЗИН-ІНДУКОВАНОГО КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ ТА КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ РЕСВЕРАТРОЛОМ

Abstract

Дисертація присвячена вивченню метаболічних порушень у експериментальних щурів під час моделювання канцерогенезу товстої кишки, а також експериментальному обгрунтуванню попреднього використання антиоксиданта ресвератролу з метою полегшення перебігу інтоксикації у процесі формування пухлини. Вивчено активність NO-синтазної системи в умовах індукованого канцерогенезу та її взаємозв’язок з окиснювальними процесами. На моделі індукованого диметилгідразином канцерогенезу вивчено показники антиоксидантної системи, зокрема ензимної та неензимної її ланок, досліджено маркери цитолізу. Встановлено, що за індукованого ДМГ канцерогенезу відбувається активація окиснювальних процесів, на що вказує підвищення у сироватці крові в 6 разів вмісту ТБК-активних продуктів та в 4,3 раза 2,4-динітрофенілгідразонів нейтрального та 2,5 раза основного характеру через 30 тижнів розвитку онкопроцесу. Поряд з тим, відмічено порушення у функціонуванні NO-системи, що підтверджувалося підвищенням вмісту нітрит-іону, активацією індуцибельної NO-синтази та пригніченням активності ендотеліальної NO-синтази у сироватці крові щурів в останній термін дослідження (7 місяців від початку експерименту). Обґрунтовано можливість профілактичного застосування антиоксиданта природнього походження ресвератролу для зменшення проявів метаболічних порушень у динаміці розвитку аденокарциноми товстої кишки з метою активації системи антиоксидантного захисту організму, нормалізації процесів вільнорадикального окиснення, а також сповільнення процесів цитолізу. Виявлено, що антиоксидант ресвератрол ефективно пригнічував розвиток оксидативного та нітрооксидативного стресу за умов експериментального канцерогенезу у тварин. У тварин, яким на тлі канцерогенезу застосовували ресвератрол пригнічувалась активність індуцибельної NO-синтази (в 1,8 раза у сирооватці крові та в 1,9 раза у печінці) та відновлювалась активність ендотеліальної її форми. Доведено, що даний засіб призводить до відновлення системи антиоксидатного захисту в організмі щурів, на що вказувало підвищення у кінцеві терміни розвитку аденокарциноми супероксиддисмутазної (в 1,9 раза) та каталазної активності (у 2,1 раза) в сироватці крові. Встановлено помірні мембранопротекторні властивості ресвератролу, що зумовило зниження у сироватці крові тварин з канцерогенезом активності мембранозалежних амінотрансфераз, гама-глутамілтраспептидази та лужної фосфатази. Застосований з профілактичною метою ресвератрол зумовив зниження ступеня ендогенної інтоксикації, на підтверджувалось зменшенням вмісту молекул середньої маси у сироватці крові уражених диметилгідразином щурів, відновленням проникності еритроцитарної мембрани та зменшенням вмісту сечовини. На моделі експериментального канцерогенезу підтверджено антиоксидантні та мембранопротекторні властивості ресвератролу, який застосовувався з профілактичною метою для полегшення перебігу онкопроцесу.