Show simple item record

dc.contributor.authorДРОЗДОВСЬКА, ЮЛІЯ БОГДАНІВНА
dc.date.accessioned2022-05-09T11:08:07Z
dc.date.available2022-05-09T11:08:07Z
dc.date.issued2021
dc.identifier.citationДроздовська Ю. Б. Оптимізація протоколів контрольованої овуляторної стимуляції у пацієнток з фіброміомою матки : дис. .. д-ра філософії 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2021. 184 с.uk
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17299
dc.description.abstractДисертація присвячена підвищенню ефективності лікування безпліддя серед жінок з лейоміомою матки шляхом введення агоніста гонадотропін-рилізинг-гормону та міомектомії й оптимізації контрольованої оваріальної стимуляції, яка включає запропоновану прегравідарну підготовку з вітамінним комплексом з інозитолом, альфа-ліпоєвою кислотою та вітаміном D3, у програмах допоміжних репродуктивних технологій. У дослідження були включені 175 жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки та контрольна група – 32 соматично здорових жінок з нормальною менструальною та репродуктивною функціями. Пацієнток з лейоміомою матки, включених у дослідження, було поділено на основну А групу – 137 жінок з лейоміомою матки, яка надалі для оцінки проведеного лікування включала підгрупи А1 – 55 жінок з лейоміомою матки після консервативної міомектомії із запропонованим лікувальним комплексом, А2 – 45 жінок із лейоміомою матки після гістероскопії та лікувальним комплексом, А3 – 37 із лейоміомою матки та запропонованим медикаментозним лікуванням без оперативного видалення лейоміоми матки; та групу порівняння Б – 38 жінок з лейоміомою матки та загальноприйнятим лікуванням. Жінкам А2 групи було проведено гістерорезектоскопію – сучасний органозберігаючий малоінвазивний хірургічний метод лікування пацієнтів із лейоміомою матки. Іншим пацієнткам була проведена консервативна міомектомія з видаленням інтрамуральних та субсерозних міоматозних вузлів за допомогою лапаротомного та лапароскопічного методів. Розширено наукові дані щодо факторів ризику (низька фізична активність й нераціональне харчування, що проявляється надлишковою масою тіла й ендокринними захворюваннями, а також хронічний стрес, як фактор порушення менструальної функції) та особливостей акушерсько-гінекологічного анамнезу (переважають гіперменорея, дисменорея та альгодисменорея, оперативні втручання в анамнезі, висока частота абортів та вірогідно нижча кількість пологів) у жінок із безпліддям на фоні лейоміоми матки. Уточнено стан гормонального забезпечення в жінок із безпліддям при лейоміомі матки, який характеризується вірогідним зростанням концентрації естрадіолу на 5–7 день менструального циклу та достовірним зниженням прогестерону на 21-й день циклу, що супроводжувалося зниженням овуляторного резерву у 30 % випадків. Доведено зміни специфічного та неспецифічного імунітету, які носять субкомпенсований характер, а також дисліпідемію за рахунок гіперхолестеролемії та гіпертриацилгліцеролемії, що патогенетично обґрунтовує використання вітамінного комплексу з інозитолом, препарату вітаміну D3 та препарату альфа-ліпоєвої кислоти з магнієм як прегравідарну підготовку в програмах допоміжних репродуктивних технологій. Використання запропонованої схеми лікування, яка включає введення агоніста гонадотропін-рилізинг-гормону, гістерорезектоскопію в жінок із безпліддям на фоні лейоміоми матки та прегравідарну підготовку, зменшує дозу гонадотропінів, тривалість контрольованої овуляторної стимуляції, а також вірогідно покращує параметри індукції ооцитів, стосовно даних пацієнтів з лейоміомою матки після консервативної міомектомії. Застосування запропонованої схеми лікування та прегравідарної підготовки в програмах допоміжних репродуктивних технологій однаковою мірою впливає на частоту настання клінічної вагітності в жінок із лейоміомою матки після гістерорезектоскопії та після консервативної міомектомії, проте частота пологів живим плодом найвища після консервативної міомектомії. Розроблена схема лікування безпліддя в пацієнток з лейоміомою матки покращує ефективність овуляторної стимуляції, що підтверджується зниженням додаткової середньої дози рекомбінантного гонадотропіну і загальної тривалості стимуляції, а також покращенням параметрів індукції ооцитів.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherТернопільuk
dc.subjectбезпліддяuk
dc.subjectлейоміома маткиuk
dc.subjectміомектоміяuk
dc.subjectпрегравідарна підготовкаuk
dc.subjectконтрольована овуляторна стимуляціяuk
dc.subjectдопоміжні репродуктивні технологіїuk
dc.titleОПТИМІЗАЦІЯ ПРОТОКОЛІВ КОНТРОЛЬОВАНОЇ ОВУЛЯТОРНОЇ СТИМУЛЯЦІЇ У ПАЦІЄНТОК З ФІБРОМІОМОЮ МАТКИuk
dc.typeThesisuk


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record