Показати скорочений опис матеріалу

КОНТРОЛЬ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІПОТЕРМІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ;
КОНТРОЛЬ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІПОТЕРМІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮ

dc.creatorSurkov, D. M.
dc.creatorMochulska, O. M.
dc.date2019-06-13
dc.date.accessioned2020-02-26T12:33:20Z
dc.date.available2020-02-26T12:33:20Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/10177
dc.identifier10.11603/24116-4944.2019.1.10177
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/14863
dc.descriptionThe aim of the study – to determine the impact of body temperature profile during therapeutic hypothermia period on outcomes of moderate to severe hypoxic-ischemic encephalopathy. Materials and Methods. Data of 205 term infants with hypoxic-ischemic encephalopathy according to Sarnat scale stage II-III was collected during ≤72 hours of life. All the infants were stratified by the time of admission to the BAITH into the group 0–6 hours after delivery (n=56) and the group over 6 hours of life (n=149). The analysis of impact of passive hypothermia 33–35°С on outcomes of treatment of hypoxic ischemic encephalopathy was established. Results and Discussion. There was no significant difference between study groups regarding the total duration of respiratory support (p=0.296), days of trachea extubation (p=0.468), and the length of treatment in BAITH (p=0.165). A significant difference was found in the total duration of in-hospital treatment between the group of 0–6 hours after birth and group over 6 hours of life (25 [18.3–33] days respectively, vs. 22 [14–29], p=0.032). In addition, the body temperature profile during 72 hours of hypothermia period compared between babies, which subsequently developed or did not develop cerebral leukomalacia. The results of the multivariate analysis of variance (ANOVA) did not reveal a significant difference between the groups (p=0.890). Conclusion. Passive hypothermia with body temperature of 33–35°C is an effective procedure, the temperature fluctuation of ±0.5°C beyond the limits of this corridor, as well as the beginning of hypothermia over 6 hours after delivery, have no significant impact on the results of treatment and outcome of moderate and severe hypoxic-ischemic encephalopathy.en-US
dc.descriptionЦель исследования – определить влияние колебаний температуры тела во время проведения лечебной гипотермии на течение и последствия умеренной и тяжелой гипоксически-ишемической энцефалопатии. Материалы и методы. В исследование включены 205 доношенных новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией II–III ст. по шкале Sarnat в срок ≤72 ч после родов. Методом стратификации младенцы были расделены по времени поступления в ОАИТН на группу 0–6 ч после рождения (n=56) и группу более 6 ч жизни (n=149). Проанализировано влияние пассивной гипотермии 33–35 °С на течение и результаты лечения гипоксически-ишемической энцефалопатии. Результаты исследования и их обсуждение. Не выявлено достоверного различия между исследуемыми группами относительно общей продолжительности респираторной поддержки (р=0,296), сроков проведения экстубации трахеи (р=0,468) и длительности нахождения в ОАИТН (р=0,165). Получена достоверная разница в общей продолжительности лечения до выписки из стационара между группой до 6 ч после рождения и группой более 6 ч жизни (соответственно, 25 [18,3–33] дней против 22 [14–29], р=0,032). Кроме того, было проведено сравнение профилей температуры тела на протяжении 72 ч лечебной гипотермии у новорожденных, у которых в дальнейшем возникла либо не развинулась церебральная лейкомаляция. Результаты проведенного мультивариантного дисперсионного анализа (ANOVA) не выявили достоверного различия между группами (р=0,890). Вывод. Пассивная гипотермия с поддержанием температуры тела 33–35 °С является эффективной процедурой. Колебания температуры тела ±0,5 °С за пределы этого коридора, а также начало проведения гипотермии в срок более 6 ч после рождения не имеют существенного влияния на течение и последствия умеренной и тяжелой гипоксически-ишемической энцефалопатии.ru-RU
dc.descriptionМета дослідження – визначити вплив коливань температури тіла під час проведення лікувальної гіпотермії на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Матеріали та методи. У дослідження включено 205 доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією II–IIІ ст. за шкалою Sarnat у термін ≤72 год після пологів. Методом стратифікації немовлят було поділено за часом прийняття у ВАІТН на групу 0–6 год після народження (n=56) та групу понад 6 год життя (n=149). Проаналізовано вплив пасивної гіпотермії 33–35 °С на перебіг та результати лікування гіпоксично-ішемічної енцефалопатії. Результати дослідження та їх обговорення. Не виявлено достовірної відмінності поміж досліджуваними групами щодо загальної тривалості респіраторної підтримки (р=0,296), строків, коли було проведено екстубацію трахеї (р=0,468), та тривалості перебування у ВАІТН (р=0,165). Отримано достовірну різницю в загальній тривалості лікування до виписування зі стаціонару між групою до 6 год після народження та групою понад 6 год життя (відповідно, 25 [18,3–33] днів проти 22 [14–29], р=0,032). Крім того, було порівняно профілі температури тіла протягом 72 год лікувальної гіпотермії у новонароджених, в яких у подальшому виникла або не розвинулась церебральна лейкомаляція. Результати проведеного мультиваріантного дисперсійного аналізу (ANOVA) не виявили достовірної відмінності між групами (р=0,890). Висновок. Пасивна гіпотермія з підтримкою температури тіла 33–35 °С є ефективною процедурою. Коливання температури тіла ±0,5 °С за межі цього коридору, а також початок проведення гіпотермії в термін понад 6 год після народження не мають істотного впливу на перебіг та наслідки помірної і тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/10177/9785
dc.sourceActual Problems of Pediatry, Obstetrics and Gynecology; No. 1 (2019); 26-32en-US
dc.sourceАктуальные вопросы педиатрии, акушерства и гинекологии; № 1 (2019); 26-32ru-RU
dc.sourceАктуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології; № 1 (2019); 26-32uk-UA
dc.source2415-301X
dc.source2411-4944
dc.source10.11603/24116-4944.2019.1
dc.subjecthypoxiaen-US
dc.subjectischemiaen-US
dc.subjectencephalopathyen-US
dc.subjecthypothermiaen-US
dc.subjectneonatesen-US
dc.subjectleukomalaciaen-US
dc.subjectгипоксияru-RU
dc.subjectишемияru-RU
dc.subjectэнцефалопатияru-RU
dc.subjectгипотермияru-RU
dc.subjectноворожденныеru-RU
dc.subjectлейкомаляцияru-RU
dc.subjectгіпоксіяuk-UA
dc.subjectішеміяuk-UA
dc.subjectенцефалопатіяuk-UA
dc.subjectгіпотерміяuk-UA
dc.subjectновонародженіuk-UA
dc.subjectлейкомаляціяuk-UA
dc.titleTEMPERATURE CONTROL DURING THE THERAPEUTIC HYPOTHERMIA PERIOD IN NEONATES WITH HYPOXIC-ISCHEMIC ENCEPHALOPATHYen-US
dc.titleКОНТРОЛЬ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІПОТЕРМІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮru-RU
dc.titleКОНТРОЛЬ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ГІПОТЕРМІЇ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОЮ ЕНЦЕФАЛОПАТІЄЮuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Долучені файли

ФайлРозмірФорматПереглянути

Даний матеріал не має долучених файлів.

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу