WILHELM VON HUMBOLDT’S LINGUO-PHILOSOPHICAL SYSTEM: HISTORICAL AND BIOGRAPHICAL ASPECT
ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКА СИСТЕМА ВІЛЬГЕЛЬМА ФОН ГУМБОЛЬДТА: ІСТОРИКО-БІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ
| dc.creator | Havryshchak, I. I. | |
| dc.creator | Protsiv, O. Ya | |
| dc.date | 2020-02-15 | |
| dc.identifier | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/10871 | |
| dc.identifier | 10.11603/me.2414-5998.2019.4.10871 | |
| dc.description | Based on the analysis of biographical data and spheres of scientific and social activity of the German linguist and representative of the German philological neo-humanism, statesman and politician, reformer of European University education Wilhelm von Humboldt, the article considers the formation of the linguo-philosophical system, which determined the main directions of development of European and world linguistics of the XX–XXI century. It was found out that the report “on the comparative study of languages of different epochs of their development”, read at the Berlin Academy of Sciences in 1820, became a milestone fact of Humboldt’s scientific biography, the result of personal existential experience, conscious purposeful accumulation of facts of manifestations of the national spirit of different European peoples, including full-fledged languages and dialects, mythological national layer, traditions, cultural artifacts, folklore and fiction texts of different epochs. It is proved that the fundamental ideas of Humboldt’s linguo-philosophical system are represented and published in the work “on the difference of articles and its influence on organic nature” (1794). The formula of “beautiful unity” of things and phenomena uttered by Humboldt was interpreted as the result of energy activity of corporal world, therefore, all its manifestations, including the human, their actions and language (the book “Hermann and Dorothea”, Goethe,1798), must be considered, understood and systematized, as the results of the operation of the human spirit. Travelling by France, Spain and Italy not only provided Humboldt by new aesthetic experiences, but finally determined the vector of his linguistic research that ended in original linguo-philosophical concept, where an ideal component does not contradict the material one, but complements it: the language is a spirit, and the spirit of people is their language (“the difference of the structure of human languages and its influence on the spiritual development of mankind”). | en-US |
| dc.description | У статті на основі аналізу біографічних даних і сфер наукової та суспільної діяльності німецького мислителя, лінгвіста, представника німецького філологічного неогуманізму, державного і політичного діяча, реформатора європейської університетської освіти Вільгельма фон Гумбольдта розглянуто формування лінгвофілософської системи, що визначила магістральні напрямки розвитку європейського і світового мовознавства ХХ–ХХІ століття. З’ясовано, що доповідь «Про порівняльне вивчення мов різних епох їхнього розвитку», прочитана в Берлінській академії наук у 1820 р., стала етапним фактом наукової біографії Гумбольдта, результатом особистого екзистенційного досвіду, свідомого цілеспрямованого накопичення фактів проявів національного духу різних європейських народів, включаючи повноцінні мови й діалекти, міфологічний національний пласт, традиції, культурні артефакти, фольклорні й авторські тексти різних епох. Доведено, що основоположні ідеї лінгвофілософської системи Гумбольдта сформульовані й оприлюднені в праці «Про відмінність статей і її вплив на органічну природу» (1794). Проголошена ним формула «прекрасної єдності» речей і явищ трактувалася як результат діяльності енергії тілесного світу, тому всі його прояви, включаючи людину, її діяння, а також мову (праця «Про Германа і Доротею» Гете», 1798), мають бути враховані, осмислені й систематизовані, як результати функціонування людського духу. Мандрівки Францією, Іспанією та Італією не лише забезпечили Гумбольдта новими естетичними враженнями, але остаточно визначили мовознавчий вектор його досліджень, що завершився оригінальною лінгвофілософською концепцією, в якій ідеальна складова не суперечить матеріальній, а доповнює її: мова є дух, і духом народу є його мова («Про відмінність будови людських мов і її вплив на духовний розвиток людства»). | uk-UA |
| dc.format | application/pdf | |
| dc.language | ukr | |
| dc.publisher | Ternopil State Medical University | uk-UA |
| dc.relation | https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/med_osvita/article/view/10871/10386 | |
| dc.source | Medical Education; No. 4 (2019); 127-133 | en-US |
| dc.source | Медична освіта; № 4 (2019); 127-133 | uk-UA |
| dc.source | 2414-5998 | |
| dc.source | 1681-2751 | |
| dc.source | 10.11603/me.2414-5998.2019.4 | |
| dc.subject | Wilhelm von Humboldt | en-US |
| dc.subject | linguo-philosophical system | en-US |
| dc.subject | human spirit | en-US |
| dc.subject | language | en-US |
| dc.subject | people | en-US |
| dc.subject | Вільгельм фон Гумбольдт | uk-UA |
| dc.subject | лінгвофілософська система | uk-UA |
| dc.subject | людський дух | uk-UA |
| dc.subject | мова | uk-UA |
| dc.subject | народ | uk-UA |
| dc.title | WILHELM VON HUMBOLDT’S LINGUO-PHILOSOPHICAL SYSTEM: HISTORICAL AND BIOGRAPHICAL ASPECT | en-US |
| dc.title | ЛІНГВОФІЛОСОФСЬКА СИСТЕМА ВІЛЬГЕЛЬМА ФОН ГУМБОЛЬДТА: ІСТОРИКО-БІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ | uk-UA |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/article | |
| dc.type | info:eu-repo/semantics/publishedVersion |
Files in this item
| Files | Size | Format | View |
|---|---|---|---|
|
There are no files associated with this item. |
|||