Show simple item record

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АНАТОМИЧЕСКИХ ОРИЕНТИРОВ В ПОЗИЦИОНИРОВАНИИ ДАТЧИКА ПРИ СОНОГРАФИИ СВЯЗОК ГОЛЕНОСТОПНОГО СУСТАВА;
ВИКОРИСТАННЯ АНАТОМІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ У ПОЗИЦІОНУВАННІ ДАТЧИКА ПРИ СОНОГРАФІЇ ЗВ’ЯЗОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБА

dc.creatorHrubar, Yu. O.
dc.creatorHrubar, M. Yu.
dc.creatorGnatko, V. V.
dc.creatorGnatko, I. V.
dc.date2017-11-01
dc.date.accessioned2019-09-23T16:31:37Z
dc.date.available2019-09-23T16:31:37Z
dc.identifierhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8098
dc.identifier10.11603/2415-8798.2017.3.8098
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua/handle/123456789/12496
dc.descriptionIn the structure of ankle joint trauma the damage of ligaments prevailed and could take up to 70–75 % of all damages of this region. Today, the "gold standard" in the examination of the ligaments damage is considered to be MR I which has the sensitivity of 90 % and specificity of 83 %. However, the limited availability of MR I and the high cost of the research do not allow this method to be included in the diagnostic measures algorithm in case of ankle joint ligaments damage. The available imaging techniques of the ankle joint ligament traumas are sonography. However, anatomical peculiarity of the ankle joint ligaments makes the sonography procedure complicated and still is remains the subject of discussion in foreign scientific literature up to date.The aim of the study – to establish of the optimum position of the sonographic sensor using anatomical landmarks for clear visualization and have ultrasound evaluation of the relationships in the ankle joint in the young patients.Materials and Methods. The study involved 36 young people, among them – 19 men and 17 women with average age of (21.3±1.26) years. A simultaneous sonographic examination of both joints was performed. 72 joint were examined in total. The examination was conducted using apparatus Aloka SSD 2000 with the usage of high-frequency wideband sensor and operating frequency of 7–12 MH z. Ankle joint was investigated in four sensor positions: coronal, sagittal, posterior and axial. As anatomical landmarks were used articular cavity of the ankle joint, the front and the back edge of a lateral malleolus, greater and lesser tubercle of a medial malleolus.Results and Discussion. On the echograms, the connections of the ankle joint were identified as hypoechoic, fibrillar structures with properties of anisotropic effect. The severity of the anisotropic effect depended on the angle of the sensor position relative to the ligament. The results obtained during the sonography show the expediency of introducing into the daily practice of ultrasound diagnostic method in order to identify the damage of the connective structures of the ankle joint.Conclusions. Data that was received in the study indicates the feasibility of implementing the sonographic techniques in the examination of ankle joint ligaments damage in the daily practice. Knowledge of normal anatomy and positioning of sonography sensor using anatomical landmarks has a significant meaning for optimal evaluation of examined joint structures.en-US
dc.descriptionВ структуре травм голеностопного сустава преобладают повреждения связок, которые могут составлять 70–75 % всех повреждений данной области. Сегодня “золотым стандартом” в диагностике повреждений связочного аппарата считается магнитно-резонансная томография (МРТ) с чувствительностью 90 % и специфичностью 83 %. Однако ограниченная доступность МРТ и высокая стоимость обследования не позволяют на сегодняшний день включить этот метод диагностики в алгоритм диагностических мероприятий при повреждении связочного аппарата голеностопного сустава. Доступным методом визуализации повреждений связок голеностопного сустава является ультразвуковое обследование. Однако анатомические особенности голеностопного сустава усложняют процедуру УЗ-исследования связочного аппарата и остается предметом обсуждений в зарубежной научной литературе.Цель исследования – используя анатомические ориентиры, определить оптимальное положение сонографического датчика для получения четкой визуализации и проведения ультразвуковой оценки связок голеностопного сустава у людей молодого возраста.Материалы и методы. В исследовании приняло участие 36 человек молодого возраста, из них – 19 мужчин и 17 женщин. Средний возраст обследуемых составил (21,3±1,26) лет. Проводилось одновременное сонографическое исследования обоих суставов. В общем обследовано 72 сустава. Обследования проводились аппаратом Aloka SSD 2000 с использованием высокочастотного широкополосного датчика с рабочей частотой 7–12 МГц. Голеностопный сустав исследовали в четырех положениях датчика: переднем, боковом, заднем и медиальном. В качестве анатомических ориентиров использовали суставную щель голеностопного сустава, передней и задний край латеральной лодыжки, большой и малый бугорки медиальной лодыжки.Результаты исследований и их обсуждение. На эхограммах связки голеностопного сустава идентифицировались как гипоэхогенные, фибриллярные структуры со свойствами анизотропного эффекта. Выраженность анизотропного эффекта зависела от угла расположения датчика относительно связки. Полученные в процессе сонографии результаты свидетельствуют о целесообразности внедрения в повседневную практику ультразвукового метода диагностики с целью идентификации повреждений связочного аппарата голеностопного сустава.Выводы. Данные, полученные в ходе исследования, свидетельствуют о целесообразности внедрения в повседневную практику ультразвукового метода диагностики при травматических повреждениях связочного аппарата голеностопного сустава. Знание нормальной анатомии и позиционирования УЗИ-датчика с использованием анатомических ориентиров имеет важное значение для оптимального отображения обследуемых структур сустава.ru-RU
dc.descriptionУ структурі травм надп’ятково-гомілкового суглоба переважають ушкодження зв’язок, які можуть становити 70–75 % усіх ушкоджень даної ділянки. Сьогодні “золотим стандартом” у діагностиці ушкоджень зв’язкового апарату вважають магнітнорезонансну томографію (МРТ) з чутливістю 90 % і специфічністю 83 %. Однак обмежена доступність МРТ та висока вартість обстеження не дозволяють сьогодні включити цей метод діагностики в алгоритм діагностичних заходів при ушкодженні зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба. Доступним методом візуалізації ушкоджень зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба є ультразвукове обстеження. Однак анатомічні особливості ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба ускладнюють процедуру УЗ-дослідження зв’язкового апарату, що залишається предметом обговорень в іноземній науковій літературі.Мета дослідження – використовуючи анатомічні орієнтири, визначити оптимальне положення сонографічного датчика для отримання чіткої візуалізації та проведення ультразвукової оцінки зв’язок ділянки надп’ятково-гомілкового суглоба у людей молодого віку.Матеріали і методи. У дослідженні взяло участь 36 людей молодого віку, з них ‒ 19 чоловіків і 17 жінок. Середній вік обстежуваних становив (21,3±1,26) року. Проводили одночасне сонографічне дослідження обох суглобів. Загалом обстежено 72 суглоби. Обстеження виконували апаратом Aloka SSD 2000 з використанням високочастотного широкосмугового датчика з робочою частотою 7–12 МГц. Надп’ятково-гомілковий суглоб досліджували в чотирьох положеннях датчика: передньому, боковому, задньому і присередньому. В якості анатомічних орієнтирів використовували суглобову щілину надп’ятковогомілкового суглоба, передній та задній край бічної кісточки, великий та малий горбки присередньої кісточки.Результати досліджень та їх обговорення. На ехограмах зв’язки надп’ятково-гомілкового суглоба ідентифікувались як гіпоехогенні, фібрилярні структури з властивостями анізотропного ефекту. Вираження анізотропного ефекту залежало від кута розташування датчика відносно зв’язки. Результати, отримані в процесі сонографії, свідчать про доцільність упровадження в повсякденну практику ультразвукового методу діагностики з метою ідентифікації ушкоджень зв’язкового апарату надп’ятковогомілкового суглоба.Висновки. Дані, отримані в процесі дослідження, свідчать про доцільність упровадження в повсякденну практику ультразвукового методу діагностики при травматичних ушкодженнях зв’язкового апарату надп’ятково-гомілкового суглоба. Знання нормальної анатомії і позиціонування УЗ-датчика з використання анатомічних орієнтирів має важливе значення для оптимального відображення обстежуваних структур суглоба.uk-UA
dc.formatapplication/pdf
dc.languageukr
dc.publisherТернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевськогоuk-UA
dc.relationhttps://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/visnyk-nauk-dos/article/view/8098/7637
dc.rightsАвторське право (c) 2017 Вісник наукових дослідженьuk-UA
dc.rightshttps://creativecommons.org/licenses/by-nc/4.0uk-UA
dc.sourceBulletin of Scientific Research; No 3 (2017)en-US
dc.sourceВестник научных исследований; № 3 (2017)ru-RU
dc.sourceВісник наукових досліджень; № 3 (2017)uk-UA
dc.source2415-8798
dc.source1681-276X
dc.source10.11603/2415-8798.2017.3
dc.subjecttraumaen-US
dc.subjectinjuryen-US
dc.subjectligamentsen-US
dc.subjectankle jointen-US
dc.subjectanatomyen-US
dc.subjectsonography.en-US
dc.subjectтравмаru-RU
dc.subjectповреждениеru-RU
dc.subjectсвязкиru-RU
dc.subjectголеностопный суставru-RU
dc.subjectанатомияru-RU
dc.subjectсонография.ru-RU
dc.subjectтравмаuk-UA
dc.subjectушкодженняuk-UA
dc.subjectзв’язкиuk-UA
dc.subjectнадп’ятково-гомілковий суглобuk-UA
dc.subjectанатоміяuk-UA
dc.subjectсонографія.uk-UA
dc.titleHOW TO USE ANATOMICAL LANDMARKS IN POSITIONING OF THE SONOGRAPHY SENSOR IN ANKLE JOINT EXAMINATIONen-US
dc.titleИСПОЛЬЗОВАНИЕ АНАТОМИЧЕСКИХ ОРИЕНТИРОВ В ПОЗИЦИОНИРОВАНИИ ДАТЧИКА ПРИ СОНОГРАФИИ СВЯЗОК ГОЛЕНОСТОПНОГО СУСТАВАru-RU
dc.titleВИКОРИСТАННЯ АНАТОМІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ У ПОЗИЦІОНУВАННІ ДАТЧИКА ПРИ СОНОГРАФІЇ ЗВ’ЯЗОК НАДП’ЯТКОВО-ГОМІЛКОВОГО СУГЛОБАuk-UA
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/article
dc.typeinfo:eu-repo/semantics/publishedVersion


Files in this item

FilesSizeFormatView

There are no files associated with this item.

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record