ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ГІПЕРБАРИЧНОЇ ОКСИГЕНАЦІЇ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА АТОПІЧНИЙ ДЕРМАТИТ

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання: підвищенню ефективності лікування дітей із резистентними до протокольної терапії формами атопічного дерматиту, шляхом доповнення її гіпербаричною оксигенацією. Встановлено, що у дітей, хворих на атопічний дерматит, розвиваються порушення кисневого гомеостазу. Такі зміни супроводжуються значними порушеннями обох ланок імунологічного статусу. Інтенсивність перекисного окислення ліпідів у дітей, хворих на атопічний дерматит, достовірно вища, ніж у здорових. Паралельно до цих процесів відбувається активація антиоксидантної системи захисту. Проведене лікування дітей, хворих на атопічний дерматит, приводить до значного покращення стану кисневого гомеостазу. Це супроводжується поліпшенням гуморального та клітинного імунітету у вигляді нормалізації кількості досліджуваних Т- і В-лімфоцитів, концентрацій всіх класів імуноглобулінів, оксипроліну, кріоглобуліну. Всі види проведеної терапії сприяють зменшенню перекисного окислення ліпідів та активності антиоксидантної системи захисту. Найменшу властивість до покращення всіх вищезазначених показників відповідних систем мала традиційна терапія, найбільшу – запропонована, яка включала застосування гіпербаричної оксигенації та кверцетину.