ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ, ФАКТОРИ РИЗИКУ ТА МОЖЛИВІ ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ, ЩО ЗАЗНАЛИ ПЕРИНАТАЛЬНИХ УРАЖЕНЬ ЦНС ГІПОКСИЧНО-ІШЕМІЧНОГО ГЕНЕЗУ

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального наукового завдання: своєчасному виявленню та корекції віддалених наслідків перинатальних уражень нервової системи у дітей дошкільного віку. Встановлено, що діти дошкільного віку, які зазнали перинатальних уражень ЦНС, мають вірогідне відставання у психомоторному розвитку, в них вірогідно частіше зустрічається дисгармонійний фізичний розвиток. Крім того, у таких дітей спостерігається синдром вегетативної дисфункції та порушення мікроциркуляції в кінцівках. Всі вище приведені зміни патогенетично можуть бути пов’язані з порушенням у допамінергічній нейротрансмісії. З метою корекції виявлених порушень доцільним є використання препаратів сульпіриду та тіоктової кислоти. Застосування сульпіриду призводить до зникнення синдрому вегетативної дисфункції, покращення сну та загального самопочуття дітей, зникнення головного болю тощо. Тіоктова кислота ліквідовуючи функціональні порушення мікроциркуляції призводить до зникнення симптому похолодання кінцівок та парестезій.