| dc.description.abstract | У кваліфікаційній роботі досліджено стан упровадження політик, програм, практик і середовищних умов здорового робочого місця в організаціях України різних типів. Актуальність роботи зумовлена високим тягарем неінфекційних захворювань серед працездатного населення, значущістю модифікованих кардіометаболічних факторів ризику та недостатньою інституціоналізацією програм підтримки й зміцнення здоров’я працівників у вітчизняному інституційно-організаційному контексті. Особливу увагу приділено напрямам здорового харчування, менеджменту маси тіла, контролю підвищеного рівня холестерину, профілактики предіабету та цукрового діабету 2 типу.
Метою дослідження було здійснити комплексне оцінювання політик і практик здорового робочого місця в організаціях різних типів на основі інструменту CDC Worksite Health ScoreCard (адаптованого до умов України в межах проєкту «Здорове робоче місце»), виявити відмінності у рівні їх реалізації та обґрунтувати пріоритетні напрями програми зміцнення здоров’я працівників. У дослідження включено 22 організації, згруповані за інституційно-галузевою належністю. Використано методи аналізу наукових джерел, адаптоване анкетування, порівняльний аналіз, описову статистику та статистичну перевірку відмінностей між групами організацій.
Результати дослідження засвідчили загалом недостатній рівень сформованості середовища здорового робочого місця: середній показник становив 87 балів із 231 можливого (37,8 % від максимальної оцінки). Найвищий середній сумарний бал отримали заклади громадського здоров’я – 137 балів (59,5 % від максимально можливих балів), тоді як інші групи організацій характеризувалися нижчими показниками та більшою внутрішньогруповою неоднорідністю. Порівняльний аналіз за 16 тематичними модулями показав, що найкраще представленими були заходи з охорони праці, профілактики інфекційних захворювань та окремі елементи управління стресом. Натомість політики здорового харчування, контроль холестерину, менеджмент маси тіла, профілактика предіабету і цукрового діабету, управління сном і втомою, скринінг раку та підтримка материнства на робочому місці реалізовані значно меншою мірою.
Оцінювання модуля здорового харчування, профілактики та контролю підвищеного рівня холестерину й менеджменту маси тіла засвідчило низький рівень його реалізації – 24,3 % від максимально можливої оцінки. У досліджених організаціях частіше були наявні базові умови для прийому їжі, доступ до питної води та інформаційні матеріали, тоді як системні політики вибору здорових продуктів, маркування, субсидування здоровіших варіантів і скринінгово-консультаційні практики залишалися недостатньо впровадженими. Напрям профілактики предіабету та цукрового діабету також мав низький рівень реалізації – 27 % від максимально можливої оцінки – з виразною секторальною нерівномірністю: ці практики були найкраще представлені в організаціях сфери охорони здоров’я і майже не впроваджувалися в закладах освіти та приватному секторі.
Наукова новизна роботи полягає в отриманні нових для українського контексту даних щодо рівня сформованості політик і практик здорового робочого місця в організаціях різних типів та в обґрунтуванні практико-орієнтованого підходу до розроблення програми зміцнення здоров’я працівників. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання роботодавцями, закладами громадського здоров’я, освітніми установами та органами місцевого самоврядування для поетапного впровадження заходів підтримки здорового харчування, профілактики кардіометаболічних ризиків, предіабету та цукрового діабету 2 типу на робочому місці. | uk |
