Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування та профілактики рецидивів хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту з урахуванням еритроцитарного профілю пацієнтів

Abstract

У дисертаційній роботі запропоновано вирішення науково-практичного завдання щодо підвищення ефективності лікування хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит (ХРАС) шляхом визначення мультифакторного етіологічного спектру, основних патогенетичних механізмів виникнення та рецидивування ХРАС на основі вивчення антимікробного захисту та мікробної контамінації порожнини рота, системної імуно-запальної відповіді, аліментарного статусу та статусу вітаміна 25(OH)D, морфологічних і морфометричних змін еритроцитів периферичної крові та динамікою цих показників для прогнозування ризику формування епітеліальної недостатності в хворих, що проживають в умовах дефіциту сонячної інсоляції, та розробці комплексного патогенетично-обґрунтованого лікування. Визначено вплив епігенетичних факторів і встановлено залежність рівня захворюваності на ХРАС від рівня сонячної активності. На основі прогностичної Неапольської шкали проведено індексний розрахунок біомаркерів запалення та встановлено високу підсумкову оцінку, яка асоціюється з потенційно вищим ризиком розвитку ХРАС. Проведено СЕМ-дослідження ЕПК і визначено еритроцитарний профіль при ХРАС у хворих із ДВD. Показано модифікацію морфологічних і морфометричних характеристик ЕПК – зменшення їх площі та периметру, порушення клітинних мембран, поява деформованих, незворотньо змінених форм. За даними енергодисперсійного рентгенівського мікроаналізу біохімічних показників еритроцитів встановлено збільшення вагових індексів натрію, кальцію, магнію, хлору на фоні зниження концентрації калію, внаслідок впливу яких виявляються зміни структури та фізико-механічних властивостей ЕПК, що призводять до порушення мікроциркуляції, утворення мікротромбів і підвищення ерозування СОПР. Виявлені морфологічні зміни ЕПК, які визначають підвищене обсіменіння ПР, що свідчить про зниженої активності системи імунного захисту СОПР у хворих, яскраво виражене при ДВD. При СЕМ-дослідженні виявлено зміни морфологічного стану епітеліоцитів СОПР – порушення міжклітинних контактів, форми, мембран, зморщення ядер. Морфометричне дослідження епітеліоцитів показало зменшення площі їх профілів і збільшення площі ядра, зміна співвідношення між якими свідчить про активну десквамацію епітелію, активацію апоптичних проявів і системну реакцію апоптозу епітеліоцитів.