Оцінка стресостійкості у студентів під час карантину і самоізоляції в умовах пандемії

Abstract

Дисертаційна робота присвячена дослідженню впливу етнічної приналежності, статі та віку на психоемоційні та біологічні реакції на локдаун, спричинений COVID-19, серед студентів-медиків та їх академічну успішність. Отримані результати дозволяють поглибити розуміння механізмів взаємодії психоемоційного стресу та нейроендокринно-імунної регуляції. Узагальнено взаємозв’язки між фізіологічними та психологічними показниками розвитку стресу серед іноземних студентів і проаналізовано вплив етнічної приналежності, віку та статі на досліджувані показники та явища. Вперше застосовано кластерний підхід для аналізу добових профілів кортизолу у студентів-медиків в умовах COVID-19 локдауну. Ідентифіковано п’ять фенотипових варіантів циркадної секреції кортизолу, які відображають порушення циркадних ритмів регуляції секреції та виділення кортизолу. Одним із ключових результатів є встановлення вираженої міжіндивідуальної варіабельності циркадної секреції кортизолу. Кластерний аналіз дозволив ідентифікувати фенотипові варіанти функціонування гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі. Така стратифікація має принципове значення, оскільки демонструє, що навіть у відносно однорідній популяції студентів існують різні типи біологічної адаптації до стресу. Доведено наявність дисоціації між суб’єктивним сприйняттям стресу та його біологічними маркерами. Незважаючи на наявність атипових профілів кортизолу, більшість учасників демонстрували помірний рівень стресу за шкалою PSS-10. Такий розрив має важливе клінічне значення, оскільки вказує на існування «прихованого» стресу, який може залишатися недіагностованим при використанні лише опитувальників. Встановлено достовірний зв’язок між високим рівнем кортизолу та зниженням академічної успішності залежно від етнічної приналежності. Отримані результати дослідження слугують підґрунтям до удосконалення підходів до оцінки стресу шляхом інтеграції психометричних, біохімічних та поведінкових показників і розуміння ролі гендерних та етнокультурних факторів у формуванні стресової відповіді.