Прогнозування ефективності різних підходів до малоінвазивних технологій у лікуванні ускладненого холедохолітіазу

Abstract

У дисертації наведено нове, науково-обгрунтоване теоретичне узагальнення та здійснено розв’язання актуального завдання, яке полягало в оптимізації якості життя хворих після лікування холедохолітіазу, ускладненого холангітом та біліарним панкреатитом, шляхом прогнозування ефективності різних підходів до малоінвазивних технологій. В умовах комплексного клініко-лабораторного та медико-соціального аналізу доведено, що характер ускладненого перебігу холедохолітіазу (холангіт або біліарний панкреатит) зумовлює різний ступінь цитолітичного синдрому та ушкодження гепатоцитів, що підтверджується вірогідно вищими рівнями L-FABP, АЛТ та АСТ при холангіті порівняно з біліарним панкреатитом. Встановлено прямі кореляційні зв’язки між інтенсивністю больового синдрому та маркерами холестазу і цитолізу (ГГТП, L-FABP, АЛТ), що дозволяє розглядати ці показники як об’єктивні біохімічні маркери клінічної тяжкості захворювання. Отримано нові дані щодо прогностичної ролі загального білірубіну як найбільш інформативного предиктора тривалості жовтяниці при ускладненому холедохолітіазі, незалежно від типу ускладнення. Показано, що проведення малоінвазивних втручань без попереднього контрастування жовчних шляхів асоціюється із швидшою регресією клінічних проявів, ранньою нормалізацією температури тіла, інтенсивності больового синдрому та лабораторних маркерів холестазу і цитолізу як при холангіті, так і при біліарному панкреатиті. Уперше доведено, що динаміка біохімічних показників у перші 24–72 години після оперативного втручання впливає на якість життя через 1 місяць, причому підвищені рівні ГГТП, L-FABP, АЛТ, АСТ та загального білірубіну в ранньому післяопераційному періоді асоціюються зі зниженням фізичного та, меншою мірою, психічного компонентів здоров’я. Встановлено, що застосування оперативного втручання без попереднього контрастування жовчних шляхів зумовлює достовірно кращі показники фізичного компонента якості життя через 1 місяць після лікування у пацієнтів з ускладненими формами холедохолітіазу.