Інфекційний контроль у КНП «Консультативно-діагностичний центр № 29» Одеської міської ради

Abstract

У роботі досліджували динаміку впровадження ключових компонентів і відповідних рівнів інфекційного контролю у 2021-2024 роках у КНП «Консультативно-діагностичний центр № 29» Одеської міської ради, з’ясували позитивні сторони цього процесу, виявити недоліки й запропонували шляхи для швидкого їх усунення. Об’єкт дослідження – динаміка впроваджених складових частин ключових компонентів і рівнів інфекційного контролю в закладі охорони здоров’я протягом 2021-2024 років, яку визначали згідно заповненої анкети «Оцінювання інфекційного контролю у лікувальному закладі» (Infection Prevention and Control Assessment Framework at the Facility Level, IPCAF), модифікованої та адаптованої для консультативно-діагностичного центру. Шляхом аналізу наукової літератури показано, що в Україні питання інфекційного контролю є надзвичайно актуальним. Згідно з даними Центру громадського здоров’я, у 2021 році було проведено пілотне дослідження, яке виявило поширеність інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги, на рівні 5,7 %. Це вказує на необхідність впровадження систем оцінки якості медичних послуг і програм профілактики інфекцій та інфекційного контролю. Анкета «Оцінювання інфекційного контролю у лікувальному закладі» є інструментом, розробленим Всесвітньою організацією охорони здоров’я для оцінки та покращення системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю у закладах охорони здоров’я. Вона допомагає визначити поточний стан профілактики інфекцій та інфекційного контролю, виявити слабкі місця та спланувати заходи для їх усунення. Отримані результати свідчать про необхідність використання анкети IPCAF в українських лікарнях, що може стати важливим кроком для систематичного оцінювання та покращення інфекційного контролю. Анкета дозволяє закладам охорони здоров’я самостійно оцінити ефективність своїх заходів профілактики інфекцій та інфекційного контролю, визначити пріоритетні напрямки для вдосконалення та розробити стратегії для зниження рівня інфекцій, пов’язаних із наданням медичної допомоги. Нами анкету модифіковано та адаптовано для консультативно-діагностичного центру. У процесі дослідження встановлено, що протягом 2021-2024 років спостерігали значні позитивні зміни в розвитку системи інфекційного контролю в КНП «Консультативно-діагностичний центр № 29» Одеської міської ради ‒ створено програму з інфекційного контролю з визначеними цілями, кількісними індикаторами та переліком подальших цілей, а також команду з інфекційного контролю, комітет, який її підтримує. Водночас необхідно якнайшвидше організувати в лікувальному закладі мікробіологічну лабораторію, яка б надавала щоденну підтримку команді з інфекційного контролю. За період дослідження в зазначеному лікувальному закладі впроваджено низку керівництв з інфекційного контролю, які відповідають національним і міжнародним стандартам, до їх розробки залучено різні групи кваліфікованих фахівців і персоналу. У лікувальному закладі у 2024 р. наявний кваліфікований персонал для проведення тренінгів з інфекціного контролю, запроваджені нові прогресивні форми їх проведення, оцінювання ефективності. Особливу увагу приділено навчанню молодшого медичного персоналу, адміністрації, пацієнтів, а також підвищенню кваліфікації персоналу за рахунок зовнішніх навчальних заходів. За період дослідження відбулися значні позитивні зміни у системі епіднагляду за інфекціями, що передаються при наданні медичної допомоги. У лікувальному закладі відзначено суттєво ширше використання мультимодальних стратегій для впровадження інфекційного контролю, особливо протягом останні двох років. Вони стали комплексними і виявляли системні зміни із залученням мультидисциплінарнних команд, використовуваням чеклістів. У 2024 році система моніторингу, аудиту та зворотного зв’язку ‒ ключового компоненту інфекційного контролю ‒ стала найбільш комплексною та ефективною порівняно з попередніми роками. За впровадженням ключового компоненту інфекційного контролю «Персонал», відповідного національним стандартам, у лікувальному закладі досягнуто максимально можливого балу. Завдяки активному впровадженню в закладі охороги здоров’я складових частин ключових компонентів інфекційного контролю рівень його зріс від базового до високого. Найактивніше впроваджувалися такі ключові компоненти інфекційного контролю як «Програма інфекційного контролю», «Тренінги та освіта» і «Мультимодальні стратегії», найменше – «Епіднагляд за інфекціями» і «Матеріали та обладнання». За трьома впровадженими ключовими компонентами інфекційного контролю ‒ «Керівництва з інфекційного контролю», «Мультимодальні стратегії» і «Персонал» ‒ досягнуто максимально можливих показників. Відкриття сучасної бактеріологічної лабораторії дозволило б суттєво покращити інфекційний контроль у лікувальному закладі та досягнути максимально можливих показників ще у двох ключових компонентах інфекційного контролю