Вплив якості сну на психоемоційний стан молодшого та середнього медичного персоналу

Abstract

У роботі наведено результати власних досліджень щодо вивчення питання тривожності, депресії та агресії у молодшого та середнього медичного персоналу, що працює позмінно. Участь в опитуванні взяли середній та молодший медичний персонал,-120 осіб,- оскільки саме ці категорії медичних працівників найбільше контактують з пацієнтами та їхніми родичами та мають поз мінний графік чергувань. Вивчено вплив розладів сну на прояви тривожності та депресії у даної категорії респондентів. Доведено, що безсоння являється вельми вагомим фактором ризику виникнення серцево-судинних захворювань і може бути не лише причиною розвитку артеріальної гіпертензії, інфаркту міокарда та хронічної серцевої недостатності чи цукрового діабету 2-го типу. Наявні також дані, що зниження тривалості сну до рівня менш ніж 6 годин на добу є одним із чинників ризику розвитку ожиріння, цукрового діабету 2-го типу, артеріальної гіпертензії та серцево-судинних хвороб. Не дарма останні рекомендації по веденню пацієнтів з цукровим діабетом та ожирінням за 2025 рік наголошують важливість 7-9 годинного нічного сну. Медичні сестри, які страждають від поганої якості сну, часто демонструють такі психологічні особливості як підвищений рівень стресу та тривожності. Недостатній або неспокійний сон сприяє зростанню стресу, що може проявлятися у вигляді підвищеної тривожності та нервовості. У них часто виникають відчуття внутрішнього напруження, які ускладнюють роботу в умовах високого навантаження. Емоційна нестабільність, погана якість сну пов’язана з коливаннями настрою, більшою дратівливістю та схильністю до емоційних перепадів все це може призводити до конфліктів у колективі та зниження якості взаємодії з пацієнтами. Проблеми зі сном впливають на концентрацію, знижують когнітивні функції, пам’ять та здатність приймати швидкі рішення, що може додатково збільшувати психологічне навантаження та виникнення ризиків помилок під час роботи. Підвищена тривожніть може проявлятися поведінковою агресією по відношенню як до пацієнтів так і до колег по роботі. Тривалий дефіцит сну може сприяти розвитку синдрому емоційного вигорання, що характеризується відчуттям виснаження, зниженням мотивації та втратою інтересу до професійної діяльності. Таким чином, психоемоційний стан медичних сестер є важливим фактором, який безпосередньо впливає на їхню здатність управляти стресом і ефективно виконувати професійні обов’язки. Забезпечення належних умов для відпочинку та впровадження заходів щодо поліпшення якості сну можуть стати важливими інструментами підтримки психологічного здоров’я молодшого медичного персоналу. Саме тому розробка і впровадження рекомендацій, які б покращували психоемоційний стан медичних сестер є надзвичайно актуальною. Ми провели дослідження в якому дослідили вплив якості сну на психологічний стан медичних сестер і розробили практичні рекомендації щодо корекції їхнього емоційного стану.