| dc.description.abstract | Проблема рівня тривожності серед студентів майбутніх медичних сестер під час їх академічної підготовки викликає все більше занепокоєння в усьому світі. Ця тривожність перешкоджає їхній здатності оптимально вчитися, призводить до академічної стагнації та і далі підсилює рівень тривожності, що веде до створення так званого замкнутого кола проблеми. Особливо це стосується студентів перших курсів, оскільки нові ситуації в незнайомому раніше середовищі можуть викликати різні стресори з негативним впливом на студентів, що зрештою також призводить до посилення рівня тривоги. Дана проблема є особливо актуальною у часі російсько-української війни, тому що військові дії значно негативно вплинули на психоемоційний стан молоді та їх психосоціальну адаптацію. Постійний інформаційний тиск про бойові втрати та жертви серед цивільного населення веде до серйозних проблем у психічній сфері студентів та може стати причиною багатьох патологічних процесів.
Мета дослідження – Дослідити рівень тривожності студентів –ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України під час російсько-української війни.
Завдання дослідження:
• Дослідити рівень особистісної та реактивної тривожності студентів ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України під час російсько-української війни за шкалою оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна.
• Проаналізувати психічний стан студентів –ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України під час російсько-української війни за адаптованою методикою Г. Айзенк.
• Запропонувати рекомендації для зменшення рівня тривожності студентів ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України під час війни та покращення їх соціальної адаптації .
Об'єкт дослідження: Студенти 1-4 курсів ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України, які навчаалисьу 2024 р. на спеціальності 223 Медсестринство, ОПП «Сестринська справа».
Предмет дослідження: Рівень тривожності та психічний стан студентів ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України в умовах війни.
При дослідженні рівня реактивної тривожності студентів ННІ медсестринства Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України під час російсько-української війни за шкалою оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч.Д. Спілбергера – Ю.Л. Ханіна виявлено, що тільки менше третини студентів мають низький рівень ситуативної тривожності. Дві третини студентів демонструють середній та високий рівень ситуативної тривожності.
В розрізі курсів, найвищий рівень ситуативної тривожності спостерігається у студентів 1 курсу, що пояснюється адаптаційними процесами до нових умов наввчання і нового колективу, потім цей показник зменшується, оскільки має місце адаптація студентів, і на 4 році навчання рівень ситуативної тривожності знову зростає, що можна пояснити невпевненістю студетів у завтрашньому дні, особливо в умовах війни.
При дослідженні рівня особистісної тривожності студентів ННІ медсестринства виявлено, що тільки менше четвертої частини усіх студентів мають низький рівень особистої тривожності. Три четвертини студентів демонструють середній та високий рівень особистої тривожності.
В розрізі курсів, найвищий рівень особистої ї тривожності спостерігається у студентів 1 курсу, що також пояснюється адаптаційними процесами до нових умов навчання і нового колективу, потім цей показник зменшується, оскільки має місце адаптація студентів і тривожність зменшується, і на 4 році навчання рівень особистої тривожності знову зростає, що можна пояснити невпевненістю студентів у завтрашньому дні, особливо в умовах війни, та страхом перед практичною діяльністю.
Аналізуючи результати за методикою самооцінки психічних станів Айзенка, можна виділити такі дані щодо психоемоційного стану респондентів, зокрема про тривожність:
Тільки у 19,0% опитаних виявлено низький рівень тривожності, , що вказує на їх високий рівень самовпевненості та спокою в будь-яких ситуаціях, включаючи незвичні чи стресові.
Середній рівень тривожності є домінуючим, оскільки 54,0% студентів показують середній рівень тривожності.Це свідчить про те, що більшість досліджуваних мають здатність контролювати свої емоції в стресових ситуаціях, хоча іноді можуть відчувати певну тривогу в нових або складних обставинах.
У 27% осіб заявлений високий рівень тривожності, що є надмірно високим серед досліджуваних, і може проявляєтися у схильності до відкладання важливих завдань через страх перед невдачею та неуникненням помилок.
Аналізуючи результати за методикою самооцінки психічних станів Айзенка, можна виділити такі дані щодо психоемоційного стану респондентів, зокрема про фрустрацію:
Більшість респондентів (29,8%) студентів відчувають середній рівень фрустрації, що вказує на не дуже високий рівень стійкості до невдач і здатність долати труднощі.
Тільки 16,2% студентів мають низький рівень фрустрації, що є показником високої адаптивності й психологічної стійкості.
Високий рівень фрустрації виявлений у 29,8% осіб, що свідчить про те, що ця кількість студентів демонструє схильність до фрустрації в умовах труднощів.
Аналізуючи результати за методикою самооцінки психічних станів Айзенка, можна виділити такі дані щодо психоемоційного стану респондентів, зокрема про агресивність:
Більшість респондентів (64,1%) демонструють середній рівень агресивності, що свідчить про звичайний рівень здатності реагувати на стресові ситуації.
Високий рівень агресивності виявлений лише у 13,2% осіб. Це може свідчити про можливі труднощі в соціальних взаємодіях з іншими студентами та роботі з пацієнтами на клінічних базах.
19,0% студентів мають низький рівень агресивності, що свідчить про більш врівноважену поведінку.
Аналізуючи результати за методикою самооцінки психічних станів Айзенка, можна виділити такі дані щодо психоемоційного стану респондентів, зокрема про ригідність:
59,5% студентів показали середній рівень ригідності, що може свідчити про деяку обмеженість у здатності адаптуватися до різних змін і нових умов.
У 10,8% респондентів експериментальної групи виявлено високий рівень ригідності, що може свідчити про стереотипність поведінки, нездатність змінювати свої переконання або погляди .
Низький рівень ригідності виявлений у 29,7% осіб, що вказує на те, що багато студентів мають певні труднощі з гнучкістю у мисленні та поведінці. | uk |
