ОСНОВНІ НАПРЯМКИ СПІВПРАЦІ СИСТЕМИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ТА АМБУЛАТОРІЙ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ З НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Abstract

У статті розглядаються основні напрями співпраці між системою громадського здоров'я (ГЗ) та амбулаторіями загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ) у боротьбі з неінфекційними захворюваннями (НІЗ). Зазначено, що неінфекційні захворювання, такі як серцево-судинні хвороби, рак, хронічні респіраторні захворювання та діабет, є основною причиною смертності та інвалідності в Україні. Вони мають значний соціально-економічний вплив на країну та потребують ефективних політичних рішень і узгоджених дій на всіх рівнях медичної системи. У статті акцент зосереджено на важливості інтеграції профілактичних заходів у щоденну практику сімейних лікарів та підтримку цих заходів на рівні громадського здоров'я. Включення скринінгових програм, вакцинації, освітніх кампаній щодо здорового способу життя та контролю факторів ризику є критично важливим для зниження рівня захворюваності на НІЗ. Підкреслено, що інтеграція інформаційних систем між ГЗ та АЗПСМ забезпечує ефективний обмін даними, що сприяє точнішій діагностиці, плануванню лікування та моніторингу його ефективності. Особлива увага приділяється постійному підвищенню кваліфікації медичного персоналу в АЗПСМ, що включає навчання новітнім методам діагностики та лікування, а також розвиток навичок комунікації з пацієнтами. Співпраця з іншими секторами, такими як освіта, соціальний захист, спорт та харчування, сприяє створенню сприятливих умов для здорового способу життя та зниження ризиків розвитку НІЗ. У статті підкреслено важливість активного залучення громадськості до програм профілактики та лікування НІЗ. Інформування населення, проведення освітніх кампаній та підтримка громадських ініціатив сприяють підвищенню свідомості щодо важливості здорового способу життя та своєчасного звернення до медичних закладів. Узагальнено, що успішна співпраця між ГЗ та АЗПСМ сприяє зниженню захворюваності та смертності від НІЗ, покращенню якості життя населення та зменшенню економічного тягаря на систему охорони здоров'я України.