| dc.description.abstract | Дисертаційна робота присвячена питанням оптимізації надання медичної допомоги передчасно народженим дітям, які мають в комплексі перинатальної патології прояви порушень з боку гастроінтестинальної системи, шляхом аналізу факторів ризику, теоретичного обгрунтування та впровадження напрямку клініко-лабораторної діагностики для виявлення причин харчової інтолерантності на основі патофізіологічних механізмів поєднаної дисфункції гепатобіліарної системи, підшлункової залози та кишківника, а також досліджень внутрішньоклітинного обміну організму за умов гіпоксії та пологового стресу з визначенням показників ланок мітохондріального дихання, прооксидантної та антиоксидантної системи, що спрямовано на оптимізацію методів терапевтичного втручання у гострому періоді захворювань, заходів подальшого катамнестичного спостереження та реабілітації для попередження розвитку функціональних і хронічних гастроентерологічних захворювань. Проведено порівняльний аналіз біохімічних показників сироватки крові у новонароджених з клінічними ознаками харчової інтолерантності, у тому числі рівнів загального білка, білірубіну та його фракцій, глюкози, холестерину, тригліцеридів, сечовини; ферментативної активності ЛДГ, ЛФ, АсАТ, АлАТ, що дозволило підтвердити їх діагностичну значущість для виявлення порушень функціонального стану ГБС, враховуючи тяжкість стану та гестаційний вік при народженні, з розрахунком показників чутливості, специфічності та прогностичної значущості. Визначено стан екзокринної функції ПЗ у ПНД на основі показників амілази, ліпази, трипсину та лейцинамінопептидази, проведено аналіз ефективності роботи органу враховуючи гестаційний вік та тяжкість стану новонароджених, що підтвердило доцільність використання зазначених маркерів з урахуванням чутливості, специфічності та прогностичної значущості в комплексі діагностики гастроінтестинальної дисфункції у новонароджених. За наявності ознак харчової інтолерантності у новонароджених проведено визначення лабораторних показників копрофільтрату, зокрема рівнів ФК, А1АТ, PMN-еластази, альбуміну та ФЕ-1, що дозволило підтвердити у патогенезі дисфункції місцеве запалення слизової оболонки кишківника, зниження його моторно-евакуаторної функції, а також недостатність процесів перетравлення та всмоктування їжі. З урахуванням патофізіологічних механізмів, високого рівня чутливості, специфічності та прогностичної значущості обгрунтувано доцільність використання зазначених маркерів для діагностики порушень функціонального стану кишківника при дисфункції ГІС у ПНД. Проведено дослідження патофізіологічних механізмів гіпоксичного ураження організму та їх ролі у формуванні дисфункції ГІС у новонароджених на рівні субклінічних змін шляхом оцінки особливостей ланок мітохондріального дихання, зокрема енергетичного обміну, показників системи ВРО та АОСЗ. На основі високого рівня чутливості, специфічності та прогностичної значущості засвідчено доцільність використання зазначених маркерів для діагностики рівня доклінічних порушень для своєчасного прогнозування розвитку патології, а також індивідуалізованої корекції заходів терапевтичного втручання. На основі комплексного багатофакторного кореляційного аналізу найбільш значущих лабораторних показників харчової інтолерантності, з урахуванням функціонального стану ГБС, ПЗ та кишківника, а також критеріїв порушень внутрішньоклітинного обміну, який характеризує субклінічний рівень порушень організму за умов гіпоксії та пологового стресу, отримано формулу, яка дозволяє діагностувати ступінь тяжкості дисфункції ГІС у ПНД з ймовірністю 70,0 %. Обгрунтовано доцільність проведення корекції терапевтичних заходів у ПНД при використанні оксигенотерапії, переліку фармакологічних засобів, які мають потенційну побічну дію, а також необхідність індивідуалізованого підходу при створенні програм догляду та вигодовування новонароджених. На основі отриманих результатів дослідження створено та запропоновано до впровадження «Алгоритм прогнозування, діагностики та корекції терапевтичних заходів при дисфункції гастроінтестинальної системи у передчасно народжених дітей», який передбачає визначення факторів ризику з урахуванням соматичного та акушерсько-гінекологічного анамнезу матері, аналіз клінічних особливостей перебігу перинатальної патології, а також проведення комплексної діагностики харчової інтолерантності у новонароджених з урахуванням клінічних ознак та переліку лабораторних маркерів функціонального стану ГБС, ПЗ та кишківника, а також додатких показників внутрішньоклітинного обміну, які характеризують рівень субклінічних порушень в організмі за умов гіпоксії та пологового стресу. | uk |
