Клініко-патогенетичні особливості поєднаного перебігу цукрового діабету 2 типу і хронічного панкреатиту, оптимізація ведення пацієнтів в амбулаторній практиці

Abstract

Метою роботи була оптимізація діагностики і прогнозування наявності екзокринної недостатності (ЕкН) підшлункової залози (ПЗ) у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу (ЦД2) і супутнім хронічним панкреатитом (ХП) та розроблення шляхів підвищення ефективності стандартного протокольного лікування з урахуванням особливостей клінічного стану, структурно-функціонального стану ПЗ, трофологічного статусу і стану автономної нервової системи (АНС) шляхом додаткового призначення магнієвмісного препарату та курсу голкорефлексотерапії для корекції виявлених порушень та покращення якості життя пацієнтів. Більш детально досліджено теоретичні уявлення про особливості перебігу цукрового діабету 2 типу і хронічного панкреатиту за умов коморбідності, поглиблено уявлення про патогенез розвитку екзокринної недостатності підшлункової залози та хронічного панкреатиту при цукровому діабеті 2 типу та роль магнію і стану автономної нервової системи у ньому. Доведено наявність погіршення клінічного стану пацієнтів із ЦД2 та супутнім ХП порівняно із таким при ЦД2 без ХП із достовірно частішим виявленням симптомів уражень шлунково-кишкового тракту (ШКТ), достовірно більш вираженим погіршенням якості життя, більш вираженим впливом симптомів ЕкН ПЗ, поглибленням порушень ендокринної функції ПЗ, глибшим порушенням екзокринної функції ПЗ та її структурного стану і несприятливим впливом супутнього ХП на трофологічний статус пацієнтів із ЦД2. Встановлено наявність достовірно більш вираженого погіршення варіабельності серцевого ритму із ще більш вираженим посиленням симпатикотонії і зниженням парасимпатичних впливів, а також глибше порушення регуляторних систем у пацієнтів із ЦД2 при супутньому ХП порівняно з такими у пацієнтів із ЦД2 без супутнього ХП. Встановлено наявність залежності між структурно-функціональним станом ПЗ і вмістом магнію, а саме: з індексом HOMA-IR, жорсткістю ПЗ за значенням акустичної радіаційної сили імпульсу хвиль зсуву у ПЗ, середнім балом УЗД, глікованим гемоглобіном, середнім балом копрограми. Достовірний позитивний значний звʼязок виявлено між вмістом магнію і ФеαЕ- 1, причому, достовірний і більш тісний у пацієнтів із меншим вмістом магнію в крові і недостовірний у пацієнтів із вищим його вмістом. У результаті багатофакторного регресійного аналізу визначено предиктори регресійної моделі для передбачення вмісту ФеαЕ- 1 у пацієнтів із ЦД2 і створено прогностичну модель для визначення ризику виникнення ЕкН ПЗ у пацієнтів із ЦД2, виходячи із стану ендокринної функції, функції АНС і вмісту магнію в сироватці крові. Обґрунтовано і доведено ефективність застосування препаратів магнію у відновному лікуванні та реабілітації пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу і хронічним панкреатитом за кращою динамікою показників структурно-функціонального стану ПЗ, трофологічного статусу, білкового, вітамінного, мінерального обмінів, стану автономної нервової системи і якості життя таких пацієнтів. Доведено доцільність додаткового призначення курсу голкорефлексотерапії до загальноприйнятого лікування і препарату МЦ-ПГ за ще більш вираженим покращенням структурно-функціонального стану ПЗ, білкового, вітамінного, мінерального обмінів, достовірно більш вираженим покращенням варіабельності серцевого ритму, більш вираженим зменшенням прояву симптомів ураження ШКТ за опитувальником GSRS і достовірно більш вираженим зниженням впливу симптомів ЕкН ПЗ на якість життя пацієнтів за опитувальником PEI-Q, більш вираженим покращенням якості життя у пацієнтів 3-ї групи, яким було додатково призначено курс голкорефлексотерапії до загальноприйнятого лікування і препарату МЦ-ПГ, порівняно із такими у 2-ій групі.