Патогенетичні особливості перебігу токсичного ураження ацетамінофеном в залежності від віку і методи його корекції

Abstract

Робота присвячена вивченню патогенетичних особливостей гепатотоксичності ацетамінофену залежно від віку та ефективності використання тіотриазоліну як засобу патогенетичної корекції. Встановлено, що гостре отруєння ацетамінофеном супроводжується змінами інтенсивності мікросомного окиснення, спричиняє виразну інтенсифікацію процесів ліпопероксидації у крові і печінці щурів різних вікових періодів, виснаження компонентів ферментної і неферментної ланок антиоксидантної системи, дезінтеграцію клітинних і субклітинних мембран, пригнічення процесів енергозабезпечення. Існують вікові особливості впливу ацетамінофену: найбільш виразні зміни спостерігаються у статевонезрілих, дещо менші у старих тварин, причиною чого може бути різний вихідний рівень активності мікросомальних монооксигеназ і компонентів антиоксидного захисту. Доведено позитивний вплив тіотриазоліну на стан метаболічних процесів, порушених уведенням ацетамінофену у токсичній дозі, найбільш виражений у дорослих, дещо менший – у молодих і найменш виражений у старих тварин.