Особливості ремоделювання структур дванадцятипалої кишки в умовах хронічної виразки та дії солей кадмію та алюмінію
Abstract
Комплексом морфометричних методів вивчено закономірності ремоделювання структур і судинного русла дванадцятипалої кишки в умовах хронічної виразки і дії солей кадмію та алюмінію. Встановлено, що при виразці дванадцятипалої кишки: зменшується товщина слизової, м’язової оболонок, висота ворсинок, глибина крипт, висота епітеліоцитів, діаметр їх ядер, зростає товщина підслизової основи і серозної оболонки, ширина ворсинок і крипт. Виявлені структурні зміни призводять до дисфункції органа, про що свідчать зростання підслизово-слизового, підслизово-м’язового, крипто-ворсинкового індексів, стромально-міоцитарного та ядерно-цитоплазматичного відношення у епітеліоцитах, відносних об’ємів ушкоджених епітеліоцитів та ендотеліоцитів. Встановлено перебудову артерій, особливо дрібного калібру і судин мікрогемоциркуляторного русла. Виразка дванадцятипалої кишки, яка перебігала на фоні введення хлориду кадмію, супроводжувалася найбільш вираженими структурними змінами, про що свідчило зростання відносного об’єму пошкоджених епітеліоцитів слизової оболонки та ендотеліоцитів артерій дрібного калібру. Введення свиням в'єтнамської породи хлориду алюмінію погіршувало перебіг виразки дванадцятипалої кишки, проте ці зміни були виражені у меншому ступені порівняно з морфогенезом виразки дванадцятипалої кишки при інтоксикації організму хлоридом кадмію.
Collections
- Дисертації [213]