Автодермопластика ранових дефектів у хворих на синдром стопи діабетика за допомогою рельєфного клаптя

Abstract

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо поліпшення технологічності й результатів автодермопластики гострих та хронічних ран у хворих із синдромом стопи діабетика з використанням рельєфного автодермального клаптя. В основу дисертаційної роботи покладено результати обстеження та лікування 185 хворих на цукровий діабет, ускладнений розвитком синдрому стопи діабетика із гострими і хронічними ранами. Вивчено особливості клінічного перебігу гострих і хронічних ран у хворих із синдромом стопи діабетика, особливості мікробної контамінації та цитологічної картини ранових процесів, морфологічні зміни тканин у гострих і хронічних ранах у пацієнтів із синдромом стопи діабетика. Запропоновано оригінальну методику автодермального закриття ранових дефектів у хворих із синдромом стопи діабетика за допомогою рельєфного автодермотрансплантата з перемінним перерізом. Встановлено, що автодермопластика ранових дефектів у хворих із синдромом стопи діабетика рельєфним автоклаптем дозволяє отримати кращі результати, ніж при автодермопластиці площинним клаптем: рідше відмічали виразкоутворення та формування дерматогенних контрактур, рельєфні автоклапті краще витримували навантаження. Запропоновано ряд оригінальних технічних прийомів автодермопластики, які дають можливість покращити технологічність виконання останньої.