Патогенетичне обґрунтування застосування збагаченої воднем води при колоректальному раку (експериментальне дослідження)

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню протекторної дії молекулярного водню при колоректальному раку (КРР) через вплив на оксидативний стрес, запалення, імунну відповідь, проліферацію та гістоморфологічні зміни. Уперше при КРР проведено комплексне дослідження впливу молекулярного водню на показники оксидативного стресу та характеристики пухлинного мікрооточення, включно з гістологічними, імуногістохімічними та морфометричними маркерами. Встановлено, що тривале застосування води, збагаченої молекулярним воднем, достовірно знижує вміст продуктів ліпопероксидації та білкового окислення, а також сприяє поліпшенню функціонального стану системи антиоксидантного захисту у сироватці крові та тканинах товстої кишки на тлі експериментального канцерогенезу, що свідчить про антиоксидантну дію молекулярного водню. Показано, що застосування молекулярного водню супроводжується збільшенням рівня одного з регуляторів клітинного метаболізму – цГМФ у сироватці крові тварин з КРР. Продемонстровано, що в умовах КРР молекулярний водень знижує інтенсивність оксидативного стресу, спричиненого хіміотерапією 5-ФУ. Отримано нові дані про вплив молекулярного водню на імунний клітинний склад пухлинного мікрооточення при КРР. Встановлено зміну співвідношення CD4⁺/CD8⁺ і CD20⁺/CD8⁺ у бік переважання цитотоксичних Т-лімфоцитів при одночасному зменшенні кількості B-клітин та Т-хелперів, що вказує на активацію клітинного компонента протипухлинного імунітету. Показано, що молекулярний водень модулює запальне мікрооточення пухлини, зокрема зменшує експресію TNF-α і кількість CD68⁺ макрофагів у слизовій оболонці товстої кишки, що підтверджує його протизапальну дію на тлі пухлинного процесу. Показано, що застосування молекулярного водню не призводить до достовірного зниження експресії маркерів проліферації (Ki-67) і мутаційного навантаження (p53), що свідчить про опосередкований характер впливу водню на перебіг пухлинного процесу через модуляцію середовища, а не пряме пригнічення проліферативної активності пухлинних клітин.