Show simple item record

dc.contributor.authorСолтис, Ірина Степанівна
dc.date.accessioned2025-06-13T13:37:07Z
dc.date.available2025-06-13T13:37:07Z
dc.date.issued2023
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18358
dc.description.abstractІмунізація – найбільш ефективний засіб боротьби з інфекційними хворобами та їх негативними наслідками для здоров’я. Завдяки щепленням вдалося зупинити, а в деяких випадках повністю ліквідувати, більшість інфекційних хвороб, і суттєво продовжити тривалість життя сучасної людини. За оцінками експертів, у світовому масштабі вакцинація щороку допомагає уникнути від 2 до 3 мільйонів смертей серед усіх вікових груп, а її внесок у збільшення середньої тривалості життя зріс з менш ніж 50 років у ХVІІІ ст. до понад 80 років на сьогодні. Зниження захворюваності вакцинованих знижує соціально-економічний тягар на системи охорони здоров’я, збільшує доступність медичної допомоги, а в країнах з низьким та середнім рівнем доходу – сприяє зниженню бідності і нерівності, дозволяє уникати соціальних та політичних потрясінь, зберігати сім’ї тощо. Яскравим прикладом, якої шкоди усім сферам суспільного життя може завдати інфекційна хвороба за відсутності вакцин, стала пандемія COVID-19. Попри очевидні успіхи вакцинації, вона досі має невикористаний потенціал для поліпшення рівня здоров’я і благополуччя людей. За очікуваннями науковців, ще близько 1,5 мільйонів смертей щороку можна уникнути у країнах з низьким та середнім рівнем доходу за умови збільшення масштабів імунізації наявними у світі вакцинами через комплекс заходів: розширення національного календаря щеплень, поліпшення систем доставки вакцин, запровадження стратегій нарощення охоплення населення імунопрофілактикою та запобігання антивакцинальним настроям. Тобто, система охорони здоров’я зобов’язана забезпечити організаційно наявність вакцин, їх доступність, зручність отримання щеплень, і комунікаційно – отримання населенням інформації про щеплення. Відсутність в державі комплексної моделі удосконалення системи імунопрофілактики з урахуванням сучасних світових вимог та рекомендацій, обумовила актуальність дослідження, визначила його мету і завдання. Мета дослідження: науково обґрунтувати та розробити функціонально-організаційну модель удосконаленої системи управління імунізацією населення.uk
dc.publisherТернопільuk
dc.subjectгромадське здоров’яuk
dc.subjectімунопрофілактикаuk
dc.subjectвакцинаціяuk
dc.subjectцентри громадського здоров’яuk
dc.titleРОЛЬ ЦЕНТРІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я У ПРОФІЛАКТИЦІ ВАКЦИНОКЕРОВАНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В УКРАЇНІuk
dc.title.alternativeкваліфікаційна роботаuk
dc.typeThesisuk


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record