| dc.description.abstract | У роботі досліджувалися ймовірні алгоритми сестринської профілактики найбільш значимих модифікованих факторів ризику кардіологічних захворювань.
Об’єкт дослідження – 124 пацієнта з серцево-судинними захворюваннями, які перебували на стаціонарному лікуванні.
Шляхом аналізу наукової літератури показано, що втручання під керівництвом медсестер відіграє важливу роль у профілактиці серцево-судинних захворювань, адже вони ефективно протидіють факторам ризику, шляхом навчання пацієнтів здоровому способу життя, впровадженню спеціальних кардіологічних програм боротьби з серцево-судинними захворюваннями та успішній реабілітації пацієнтів, які пережили тяжкі серцево-судинні події. Важливим і відкритим залишається питання нестачі медичних сестер з професійними навичками профілактики в кардіології, що потребує негайного вирішення для зменшення показників смертності та інвалідизації від цієї всесвітньої епідемії..
У процесі дослідження проведений аналіз найбільш значимих модифікованих факторів ризику кардіологічних захворювань, зокрема встановленої надмірної маси тіла та ожиріння, асоціація індексу маси тіла з хронотипом та рівнем денної сонливості, а також на основі оцінки ролі медсестер в ефективності корекції маси тіла було запропоновано алгоритм сестринської профілактики модифікованих факторів ризику кардіологічних захворювань. Вперше показано, що у хворих з кардіологічною патологією основними факторами ризику є надмірна маса тіла та ожиріння, а також старший та похилий вік у той час як факторами захисту виступають нормальна маса тіла, чоловіча стать та сільська місцевість. Доведено, що серед пацієнтів з кардіоваскулярною патологією у 37,9 % виявляється вечірній, у 8,9 % – ранковий та у 53,2 % – проміжний хронотипи. При цьому у хворих з кардіоваскулярною патологією і вечірнім хронотипом ІМТ та концентрація глюкози натще вірогідно вищі відповідно на 43,1 % та 18,0 % стосовно досліджуваних показників у хворих з ранковим хронотипом. У 49,19 % кардіологічних пацієнтів виявлено помірну та в 41,94 % хворих різко виражену денну сонливість. Вперше показано, що незважаючи на високі знання щодо факторів ризику і профілактичних заходів при надмірній масі тіла та ожирінні при серцево-судинних захворюваннях, заклади охорони здоров’я, де працюють медсестри, не створюють сприятливого середовища для набуття нових знань, при цьому тільки 17,0 % практикують так званий сестринський супровід пацієнта, здатні сформувати міждисциплінарні команди допомоги, навчають своїх пацієнтів, а 75,0 % медсестер не вірять у заходи профілактики.
Шляхом виявлених епідеміологічні, соціо-економічні та клінічних факторів, які впливають на перебіг серцево-судинних захворювань, а також створення сприятливого професійного середовища для медсестер створені передумови для розробки індивідуальних профілактичних підходів надмірної маси тіла та ожиріння кардіологічних пацієнтів. | uk |
