Show simple item record

dc.contributor.authorАгаєва, Гульнара Тихранівна
dc.date.accessioned2025-06-12T13:35:27Z
dc.date.available2025-06-12T13:35:27Z
dc.date.issued2024
dc.identifier.citationАгаєва Гульнара Тихранівна. ДІАГНОСТИКА ТА ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ МАСИВНИХ КРОВОТЕЧ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ ШОЦІ У ПОРАНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗСУ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ (за досвідом надання медичної допомоги під час ведення бойових дій по стримуванню збройної агресії російської федерації проти України) : кваліфікаційна робота. - Тернопіль, 2024. 66 с.uk
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18334
dc.description.abstractУ кваліфікаційній роботі розглядаються особливості участі медичної сестри у складі лікарської бригади при проведенні діагностики та інтенсивної терапії воїнам України, які отримали поранення під час ведення бойових дій проти російських агресорів. Робота виконана на матеріалах особистої участі авторки у функціонуванні підрозділу медичної допомоги (передової мобільної лікарсько-сестринської бригади) під час бойових дій на Бахмутському напрямку. В основу дослідження покладено аналіз клінічного перебігу травматичного шоку у пацієнтів з вогнепальним пораненням кінцівок на догоспітальному етапі, а саме – транспортування до ПХГ/ВМГ. Роботу виконано під час російсько-Української війни у 2015-2016 роках та 2022-2023 роках. Поранених було розділено на 2 групи в залежності від року надання допомоги та медичних протоколів, що на той час використовувались. Вихідні показники системної гемодинаміки та шокового індексу істотно не відрізнялися в двох групах, тому групи визнані однорідними. До складу першої групи увійшло 24 військовослужбовців з пораненнями кінцівок з розвитком масивної кровотечі та геморагічного шоку, яким надавали медичну допомогу під час транспортування до медичних установ реанімобілем у 2015-2016 роках. Плече евакуації у цій групі складало 1-2 години. Пораненим застосовували інфузійну терапію кристалоїдними та колоїдними розчинами. До другої групи увійшло 25 військовослужбовців з пораненнями кінцівок, розвитком масивних крововтрат та геморагічного шоку, яким надавали допомогу під час транспортування до медичних установ реанімобілем у 2022-2023 роках. Плече евакуації у цій групі складало 20-30 хвилин. Їм застосовували інфузійно - трансфузійну терапію із використанням розчинів кристалоїдів, еритроцитної маси та плазми крові. Установлено, що між показниками гемодинаміки, притаманними пораненим бійцям в першій та другій групі до- та після проведення інфузійно-трансфузійної терапії існує статистично значуща різниця. Проте, між 1 та 2 групах на етапі передачі пацієнтів також існує істотна статистична значущість (Р ≤ 0,05), що свідчить про клінічну перевагу тактики переливання компонентів крові при геморагічному шоці над використанням колоїдних розчинів.uk
dc.publisherТернопільuk
dc.subjectтравматичний шокuk
dc.subjectмасивні кровотечіuk
dc.subjectсистемна гемодинамікаuk
dc.subjectінфузійно-трансфузійна терапіяuk
dc.titleДІАГНОСТИКА ТА ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ МАСИВНИХ КРОВОТЕЧ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ ШОЦІ У ПОРАНЕНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗСУ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ МЕДИЧНОЇ ЕВАКУАЦІЇ (за досвідом надання медичної допомоги під час ведення бойових дій по стримуванню збройної агресії російської федерації проти України)uk
dc.title.alternativeкваліфікаційна роботаuk
dc.typeThesisuk


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record