Show simple item record

dc.contributor.authorДух, Роман Михайлович
dc.date.accessioned2025-06-12T11:34:15Z
dc.date.available2025-06-12T11:34:15Z
dc.date.issued2024
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/18319
dc.description.abstractЕксперти ВООЗ визначили епідемію хронічних неінфекційних захворювань, особливо хвороби системи кровообігу (ХСК). Понад 75,0 % випадків смерті від ХСК трапляються в країнах з низьким і середнім рівнем доходу. Зростання смертності свідчить про неефективність профілактики і реабілітації. Ішемічна хвороба серця (ІХС) в Україні значно зросла за останні 15 років, становлячи серйозну загрозу для населення. ІХС призводить до високих показників захворюваності та смертності від хвороб серця і складає 71,1 % структури смертності. Ця хвороба також лідирує в причинах первинної інвалідності (19,5 %). Якість життя хворих з ІХС суттєво погіршується, але дослідження за останні десятиріччя принесли значущі результати у розумінні та лікуванні цієї патології. Фізична активність у вільний час може значуще знизити ризик серцево-судинних подій і продовжити очікувану тривалість життя на приблизно п’ять років. Фізична активність допомагає у покращенні сили та витривалості серцево-судинної системи, зменшує ризик нових серцевих подій та сприяє збереженню оптимальної маси тіла. Реабілітаційні заходи не лише сприяють фізичному відновленню, але й впливають на психологічний аспект. Пацієнти, які проходять реабілітацію, часто відчувають покращення якості свого життя, збільшуючи самооцінку та знижуючи рівень стресу. Для кращого контролю фізичної активності пацієнтів та їх стимулювання і підтримки актуальним є застосування телереабілітаційних технологій у кардіореабілітації, а саме при ІХС. Отже, реабілітаційні заходи, які включають телереабілітаційні технології у хворих на ІХС є необхідним елементом комплексного лікування, спрямованого на покращення фізичного, психічного та соціального благополуччя пацієнтів. Згідно літературних даних доведено, що комплексна реабілітація, заснована на збільшенні фізичної активності, є одним із найважливіших засобів покращення прогнозу у хворих на ІХС. Проте, більшість кардіологічних пацієнтів в Україні не залучена до програми кардіореабілітації через такі причини, як: велика відстань від дому до реабілітаційного центру, зміна соціально-економічних умов, виїзд за кордон, інвалідність пацієнта, вік, мала обізнаність лікаря щодо переваг карідіореабілітації, а саме вплив збільшення фізичної активності, та інші. Відсутність післялікарняного етапу кардіореабілітації програми у пацієнтів з ІХС робить неможливим вирішити її завдання. Для вирішення цієї проблеми можна використати такі засоби, як телемоніторинг та телереабілітація. У зв’язку із значною кількістю пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями, а особливо з ІХС актуальним є пошук оптимальних та ефективних підходів до реабілітації таких пацієнтів, що відповідає обраній нами темі «ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ»uk
dc.publisherТернопільuk
dc.subjectішемічна хвороба серцяuk
dc.subjectфізична терапіяuk
dc.subjectфізична реабілітаціяuk
dc.subjectмедична реабілітаціяuk
dc.subjectякість життяuk
dc.titleЕФЕКТИВНІСТЬ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯuk
dc.title.alternativeкваліфікаційна роботаuk
dc.typeThesisuk


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record