Порівняльний аналіз ефективності сучасних методів корекції пахвинних гриж

Abstract

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення проблеми діагностики і лікування пацієнтів з пахвинною грижею, яке включає обґрунтування ролі різних методів герніопластики, якості життя пацієнтів у безпосередньому та віддаленому періодах, результати яких дозволили удосконалити та доповнити хірургічну тактику і вибір методу операції при різних типах пахвинних гриж. Доведено, що технологія електрозварювання м’яких тканин при перитонізації протезу є методом вибору, що зменшує час операційного втручання, знижує частоту появи гематоми, невралгії та парестезії пахвинної ділянки на 20,1 %, 17,2 % та 22,2 %, відповідно (p˂0,05). Доповнено наукові дані про інтраопераційну тактику і перебіг післяопераційного періоду у пацієнтів після проведення відкритих, ендоскопічних і лапароскопічних операційних втручань з приводу пахвинної грижі. Встановлено, що якість життя прооперованих пацієнтів у віддалені терміни (6 і 12 місяців) дозволяє патогенетично обґрунтувати переваги того чи іншого способу герніопластики при різних варіантах пахвинних гриж. Розроблено та впроваджено в практику охорони здоров’я: спосіб хірургічного лікування пахвинної грижі (патент України на корисну модель № u2005 09140); спосіб хірургічного лікування пахвинної грижі (патент України на корисну модель № u2005 10021); методику герметизації очеревини при проведенні TAPP за допомогою методу електрозварювання тканин; удосконалені технічні прийоми відкритих, ендоскопічних та лапароскопічних методів пластики непрямих (косих) гриж; розроблений алгоритм вибору способу герніопластики при різних варіантах пахвинних гриж.