Особливості ураження нирок за умов скелетної травми, ускладненої пошкодженням шкіри, та ефективність PRP-терапії

Abstract

У дисертаційній роботі встановлено особливості порушень метаболічних процесів у кірковому і мозковому шарах нирки, фільтраційної та іонорегулювальної функції нирок за умов скелетної травми, ускладненої механічним пошкодженням шкіри та визначено ефективність збагаченої тромбоцитами плазми у корекції виявлених поршень. Доведено, що додаткове пошкодження шкіри на тлі експериментальної скелетної травми в кірковому і мозковому шарах нирки посттравматичного періоду викликає посилення процесів ліпідної пероксидації та окисної модифікації білків, зниження показників ензимної та глутатіонової ланок антиоксидантного захисту з максимумом порушень – через 3 і 21 доби посттравматичного періоду. Починаючи з 14 доби порушення суттєво більші, порівняно зі щурами, яким моделювали лише скелетну травму. Показано, що скелетна травма, ускладнена механічним пошкодженням шкіри, супроводжується сповільненням діурезу, зменшенням швидкості клубочкової фільтрації, збільшенням вмісту креатиніну в сироватці крові та сечі, а також зниженням кліренсу креатиніну порівняно зі щурами, яким моделювали лише скелетну травму. Максимум порушень настає через 3-7 діб експерименту з повторним погіршенням через 21 добу. У різні терміни експерименту досліджувані показники істотно більші, порівняно зі щурами, яким наносили лише скелетну травму. Доведено, що на тлі поєднаної травми порівняно зі щурами, яким моделювали скелетну травму, починаючи з 14 доби експерименту, відмічають статистично вірогідно більше зниження вмісту натрію в сироватці з одночасним зменшенням проксимального і дистального транспорту, кліренсу безнатрієвої води та зростанням концентрації натрію в сечі. Максимум порушень настає через 3 доби експерименту з наступним зниженням до 28 доби, яке не досягає рівня контролю. За цих умов виникає суттєве зростання вмісту в сироватці крові та сечі калію, в сечі – білка та його екскреції, порівняно з моделюванням лише скелетної травми. Встановлено, що при моделюванні скелетної травми та механічного пошкодження шкіри ранні структурні зміни в нирках порівняно зі щурами, яким моделювали лише скелетну травму, проявляються вираженим спазмом судин артеріального русла, що призводить до глибокого ураження нефротелію капсули та вивідних канальців. Пік ураження припадає на 14-21 доби і проявлється дистрофічно-некротичними змінами. Показано, що на тлі застосування PRP-терапії у щурів з поєднаною травмою порівняно зі щурами з аналогічною травмою без корекції відмічають менші порушення процесів ліпідної пероксидації, ензимної та глутатіонової ланок антиоксидантного захисту у кірковому та мозковому шарах, фільтраційної та іонорегулювальної функції нирок. Результат статистично значущий через 21 і 28 діб посттравматичного періоду. PRP-терапія сприяє попередженню ушкодження ендотелію судин, стабілізації стану стінки судин артеріального русла, потенціюванню макрофагальної активності. Протекторний вплив спостерігається вже із 7 доби і проявляється відновленням епітеліального компоненту, зменшенням периваскулярного набряку, посиленням лімфо-гістіоцитарної активності.