Предиктори професійної якості життя медсестер онкологічних відділень

Abstract

У дисертації наведено нове, науково-обгрунтоване теоретичне узагальнення та здійснено розв’язання актуального завдання, яке полягало в оптимізації професійної якості життя медсестер онкологічних відділень шляхом дослідження її взаємозв’язків з емоційним інтелектом та психологічною відновлюваністю. Встановлено основні предиктори професійної якості життя медсестер онкологічних відділень терапевтичного, хірургічного та поліклінічного профілів шляхом дослідження її взаємозв’язків з емоційним інтелектом та психологічною відновлюваністю. Доведено вірогідно вищі показники емоційного інтелекту (як внутрішньоособистісний з кращим усвідомленням своїх почуттів і емоцій, так і міжособистісний його аспекти) у медсестер онкологічних відділень хірургічного профілю. При цьому відмічено негативний вплив віку понад 40 років, стажу роботи до 10 років, хронічних захворювань, а також ожиріння на показники емоційного інтелекту медсестер онкологічних відділень різного профілю. Показано, що серед медсестер хірургічних відділень переважає середній рівень психологічної відновлюваності, серед працівників терапевтичних відділень – низький рівень психологічної відновлюваності, тоді як серед медсестер поліклінічних відділень діагностують як середній (48 %), так і низький (36 %) рівні психологічної відновлюваності. На психологічну відновлюваність негативно впливає стаж роботи понад 10 років, вік медсестер понад 40 років і наявність хронічних захворювань. Встановлено, що вірогідне зниження професійної якості життя у медсестер, які працюють в онкологічних відділеннях терапевтичного профілю, відбувається за рахунок зменшення рівня задоволення від співчуття, рівня задоволення від відчутної підтримки, а також зростання рівня вигорання та моральних страждань стосовно таких даних у працівників інших профілів. На професійну якість життя негативно впливає стаж роботи, вік понад 40 років, наявність хронічних захворювань. Встановлено позитивні асоціативні зв’язки між рівнем емоційного інтелекту та рівнем задоволення від підтримки, рівнем психологічної відновлюваності та рівнем задоволення від співчуття і підтримки, рівнем емоційного інтелекту та рівнем психологічної відновлюваності, а також негативні асоціативні зв’язки між зростанням рівня вторинного травматичного стресу та моральних страждань і зниженням рівня психологічної відновлюваності.