Покращення якості життя як інструмент профілактики серцево-судинних захворювань:роль медичної сестри

Abstract

Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) залишаються одними з найпоширеніших та основних причин смерті у всьому світі. Важливим на сьогодні залишається дослідження розповсюдженості основних ССЗ, їх епідеміологія, фактори ризику та стратегії профілактики та лікування. Захворювання органів серцево-судинної системи на даний час є одними з найбільш поширених у світі. За даними Всесвітньої організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) вони займають перше місце, випереджуючи онкологічну патологію.[1]. Вкрай несприятлива демографічна ситуація що є в Україні на даний час, значною мірою зумовлена високим відсотком серцево¬-судинних захворювань, які істотно впливають на найважливіші показники здоров’я населення, та на жаль продовжує погіршуватись. Невпинне зростання випадків загальної смертності населення та помітне зниження очікуваної тривалості життя викликає сер¬йозне занепокоєння і свідчить про недостатню ефективність або несвоєчасність профілактичних заходів, що проводяться. Спостерігається ледь не епідемічне зростання частоти виникнення хронічних неінфекційних захворювань, в першу чергу – серцево--судинних, що в великій мірі потрібно пов’язувати зі змінами, що відбуваються у способі життя населення у нашій країні, а також виникненням багатьох вагомих фізіологічних чинників ризику. За даними досліджень у випадку доведеного зниження рівня впливу факторів ризику, можна спостерігати зменшення показників захворюваності та смертності населення в результаті виникнення грізних ускладнень. Базуючись на даних взаємозв’язках була розроблена концепція оцінювання факторів ризику, суть якої полягає в тому, що незважаючи на певну нестачу даних щодо усіх причин розвитку хронічних неінфекційних захворювань, наявний великий масив інформації отриманої в результаті проведених експериментальних, клінічних і, що вкрай важливо, епідеміологічних дослід¬жень, за матеріалами яких і були визначені чинники, безпосередньо пов’язані зі способом життя, навколишнім середовищем, а також генетичними особли¬востями, які часто спри¬яють розвитку і прогресуванню даної групи захворювань. Заходи та розробки в сфері профілактичної медицини беруть за основу саме ці наукові дані. В Україні важливим напрямком розвитку системи охорони здоров’я є створення системи збору та аналізу даних щодо рівня захворюваності та поширеності хвороб серцево-судинної системи, що безпосередньо пов’язано з такими чинниками, як неефективність та несвоєчасність отримання статистичних даних[4]. Слід відмітити важливість інформування населення щодо можливостей уникнення чи зниження впливу факторів ризику та вдосконалення системи профілактичної допомоги певним групам. Оскільки рівень залученості медсестер невпинно зростає як і їх вплив на всі етапи лікування, реабілітації та профілактики хвороб, то важко переоцінити їх роль в сучасній амбулаторній допомозі пацієнтам[39]. Вирішення даних проблем матиме безпосередній вплив на подальше зниження прямих та непрямих витрат, оскільки саме профілактика та своєчасне лікування патології серцево-судинної системи знижує ризики виникнення грізних ускладнень в майбутньому. Ці питання є не лише медичною, але й соціальною та економічною проблемою. Зважаючи на все вищеперераховане, дуже важливо дослідити саме роботу медсестер в аспекті профілактичних заходів при ССЗ шляхом вивчення та аналізу ефективності впливу навчальних заходів як для медичного персоналу так і для пацієнтів з метою покращення якості їх життя. Результати проведеного аналізу ефективності навчальних програм для медичного персоналу та пацієнтів показали, що підвищення рівня знань та залученості обох сторін може мати значний позитивний вплив як на процес лікування пацієнтів, так і на ефективність профілактичних заходів, спрямованих на зменшення ризику ускладнень.