Особливості роботи маніпуляційної медичної сестри в пацієнтів з анафілаксією та анафілактичним шоком

Abstract

У кваліфікаційній роботі, яка ґрунтувалася на ретроспективному дослідженні, наведено теоретичне узагальнення і розв'язання актуальної проблеми в практиці медичної сестри маніпуляційного кабінету: діагностика та надання допомоги пацієнтам, в яких виникли прояви алергічної реакції, анафілаксії, анафілактичного шоку, для попередження раптової зупинки кровообігу та профілактики в майбутньому можливостей розвитку анафілактичних реакцій з можливими наступними наслідками. Суб’єктами дослідження стали дорослі пацієнти з проявами анафілаксії, віком від 20 років, які отримували лікування в маніпуляційному кабінеті, та в яких були зареєстровані побічні прояви на лікарські засоби. До аналізу входили всі медичні записи історій хвороби та амбулаторних карт з кодом анафілаксія (як визначено в Рекомендаціях Всесвітньої алергологічної організації 2012 року щодо оцінки та лікування анафілаксії). Окрім того, проводилося інтерв’ю з медичними сестрами маніпуляційного кабінету, в практиці яких були пацієнти з проявами анафілаксії. Основним завдання ретроспективного дослідження було з’ясувати перші клінічні прояви алергічних реакцій, оцінити важкість анафілаксії згідно з симптомами та на які лікарські засоби виникали найчастіше алергічні реакції та анафілаксія також невіддільною частиною аналізу стала оцінка якості надання допомоги пацієнтам з анафілаксією, в маніпуляційному кабінеті медичною сестрою, та використання адреналіну, як препарату першої лінії при наданні допомоги пацієнтам з проявами анафілаксії. Одержаний цифровий матеріал опрацьовували з використанням програмного пакета STATISTICA 10.0 («StatSoft Inc.», США), серійний номер диска BXXR303F737429FA-8. Використовували варіаційний та альтернативний аналіз. При варіаційному аналізі розраховували середнє арифметичне (M), середньоквадратичне відхилення та похибку середньої арифметичної (m). При альтернативному аналізі встановлювали частоту ознаки у відсотках (M) та її середню похибку (m). Вірогідність відмінностей оцінювали за параметричним критерієм Стьюдента для рівня значущості р0,05. У якості діагностичних критеріїв анафілаксії застосовували клінічні критерії діагностики анафілаксії запропоновані Рекомендаціями Всесвітньої алергологічної організації 2012 року щодо оцінки та лікування анафілаксії. Анафілаксія є високою ймовірністю, якщо виявлено будь-який з наступних симптомів, що входить в діагностичні критерії: 1. гострий початок захворювання з ураженням шкіри, слизової оболонки або обох і принаймні одного з наступного: - порушення дихання (наприклад, задишка, хрипи, бронхоспазм, стридор, гіпоксія) - зниження артеріального тиску або супутні симптоми дисфункції інших органів( наприклад, гіпотонія (колапс), синкопе, нетримання сичі) або 2. дві або більше наведених нижче ознак, які виникають швидко після контакту з ймовірним алергеном для цього пацієнта. - ураження шкірно-слизової тканини (генералізована кропив’янка, свербіж, набряк губ, язика) - порушення дихання (задишка, хрипи, бронхоспазм, стридор, гіпоксія) - зниження артеріального тиску або супутні симптоми дисфункції інших органів наприклад, гіпотонія (колапс), синкопе, нетримання сичі) - постійні шлунково-кишкові (переймоподібні болі в животі, блювання, проноси) 3. зниження артеріального тиску після контакту з відомим для цього пацієнта алергеном - систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт.ст. або більше ніж на 30 % від вихідного рівня для цієї людини. [1] Ретроспективне дослідження тривало протягом 2022 - 2023 року. Пацієнти були включені у вибірку з будь-якими проявами анафілаксії згадуваними вище. В дослідження увійшло 180 пацієнтів (55,5 5,0 - жінки та 44,4  5,6 - чоловіки). Дослідження проводилося у двох варіантах збору даних, при наявності пацієнтів в стаціонарному відділені спілкування відбувалося в прямому контакті, в разі перебування пацієнтів на амбулаторному лікуванні, що на момент збору даних виписані зі стаціонару проводився аналіз амбулаторної карти хворого та історії хвороби. Під час первинного візиту до пацієнтів, які знаходилися на стаціонарному лікуванні після первинних проявів анафілаксії, було проведене стандартизоване інтерв’ю щодо симптомів, підозрюваних тригерів та надання допомоги при констатації перших клінічних ознак анафілаксії. Анамнез, об’єктивні дані, включаючи життєво важливі показники, а також призначене фармакологічне лікування безпосередньо в маніпуляційному кабінеті були взяті та доповнені з історій хвороби пацієнтів, що знаходилися на подальшому стаціонарному лікуванні. Тяжкість анафілактичної реакції оцінювали за шкалою тяжкості Sampsona [2] яка часто використовується в клінічній практиці. Вона складається з п’яти ступенів тяжкості: від I- го ступеня (легкі симптоми) до V - го ступеня (тяжкі симптоми). Ступінь тяжкості залежав від симптомів з боку систем органів, як найбільш уражених. У цій системі можлива градація реакцій, навіть якщо реєструються лише поодинокі симптоми, такі як гіпотензія, і вона належить до ключових симптомів, які є абсолютним показанням для введення адреналіну. Анафілаксія від помірного до тяжкого ступеня визначалися як ступінь III - V. З отриманих даних аналізу анкет пацієнтів було розформовано на групи важкості, V ступінь виявили у 20 пацієнтів, що склало 11,11 2,3 від всіх аналізованих анкет, VI ступінь важкості мали 110 пацієнтів 61,1 3,1, ІІІ ступінь - 40 пацієнтів 22,22 3,1 ІІ ступінь - 3,8 1,4, І ступінь - 3 1,6  0,9. Також всіх пацієнтів поділено на вікові категорії, що склало три групи для аналізу, до першої віднесли пацієнтів віком від 65 років та старше (61,1  3,6), до другої від 45 до 65 років (33,3  6,1), до третьої - від 20 до 45 років (5,5 15,7). Та за статевою належністю в дослідження ввійшло n= 100 (55,5 5,0) жінок та n = 80 (44,4  5,6) чоловіків. Проведено аналіз найбільш частих проявів анафілаксії. До уваги бралися шкір, підшкірно - жирова клітковина, дихальна система, серцево - судинна, травна та центральна нервова системи. Також проводили аналіз проявів симптомів при анафілаксії з боку органів і систем в залежності від статевої належності та віку. Виявили, що у пацієнтів похилого віку прояви з боку шкіри менше виражені ніж у пацієнтів молодшої категорії, проте у людей похилого віку більш яскравіше виражені симптоми з боку серцево - судинної системи, що можна обґрунтувати, обтяженим анамнезом у даних пацієнтів. Шкірні прояви та респіраторні симптоми були найчастіше зареєстрованими симптомами. Загалом 169 пацієнтів мали шкірні симптоми та 143 - респіраторні симптоми. Частими симптомами з боку серцево - судинної системи були тахікардія з вираженою гіпотонією. Основними препаратами на, які була виявлена анафілаксія, це були антибіотики, та препарати 8 - оксихінолінового ряду, в меншій мірі виявлені алергічні реакції на не стероїдні протизапальні, це були ацелізин та диклофенак. Застосоване фармакологічне лікування оцінювали відповідно до рекомендацій EAACI [4] Перша лінія адреналін внутрішньом’язово або внутрішньовенно при необхідності. Третя лінія: антигістамінні препарати та глюкокортикостероїди. Також оцінювали використання інгаляційного адреналіну та сальбутамолу за необхідності. Серед 180 пацієнтів, включених у дослідження, 110 ( вікова категорія 45 -20 n = 13, дорослі 45 - 65 і старше n = 97) вперше зіткнулися з анафілаксією. За період дослідження було зареєстровано один летальний випадок ймовірно внаслідок анафілаксії. Оскільки цей пацієнт мав виражену декомпенсовану серцеву недостатність, цироз печінки та виражений асцит внаслідок онкологічного захворювання підшлункової залози, було вирішено не включати його в скринінг дослідження.