Ефективність супрахоріоїдальної високочастотної електроретинопексії в лікуванні відшарування та розривів сітківки

Abstract

У дисертаційній роботі виявлено особливості динаміки морфологічних змін хоріоретинального комплексу очей кроликів під дією різних параметрів високочастотного електричного струму при супрахоріоїдальному доступі в зоні контакту електрода з судинною оболонкою (при силі струму 0,1 А, частоті 66 кГц, напрузі від 10 до 16 В) в строк спостережень 1 місяць, а саме: переважаючі явища інтерстиціального набряку сітківки, повнокров’я та коагуляції великих судин хоріоїдеї, периваскулярний набряк інтерстицію хоріоїдеї, вогнища некрозу в перший тиждень після електрохірургічного втручання та зменшення посткоагуляційного некрозу та набряку, переважання рубцово-атрофічних змін на другому тижні після впливу електричного струму. Виявлено особливості ступеня вираженості морфологічних змін хоріоретинального комплексу очей кроликів під дією високочастотного електричного струму при супрахоріоїдальному доступі (при силі струму 0,1 А, частоті 66 кГц) залежно від показників напруги в динаміці спостережень 1 місяць. Так, найменш виражені явища деструкції, набряку та дистрофії в сітківці та хоріоїдеї, а також явища часткової регенерації структур сітківки було відзначено при використанні напруги 10–12 В, а збільшення параметрів напруги електричного струму (12-16 В) призвело до зростання деструкції, набряку та дистрофії структур сітківки та хоріоїдеї в зоні контакту електрода з судинною оболонкою. Виявлено особливості морфометричних змін хоріоретинального комплексу очей кроликів під дією високочастотного електричного струму (при силі струму 0,1 А, частоті 66 кГц) залежно від показників напруги через 30 діб після супрахоріоїдального впливу. Так, після супрахоріоїдальнго впливу електричного струму розміри (діаметр) вогнища ушкоджень структур сітківки склали (259,019 ± 8,31) мкм, (501,781 ± 23,88) мкм та (834,8 ± 69,51) мкм при напругах впливу 10–12 В, 12–14 В та 14–16 В. Виявлено особливості міцності хоріоретинальної адгезії в очах кроликів після впливу високочастотного електричного струму при супрахоріоїдальному доступі (при силі струму 0,1 А, частоті 66 кГц) залежно від показників напруги (від 10 до 16 В) в динаміці спостережень 1 місяць. Так, мінімальне розривне навантаження хоріоретинальної спайки через 1 годину після хірургії та до кінця першого тижня було більшим після впливу струму з нижчими значеннями напруги (10-12 В) порівняно зі струмом напругою 12-14 В та 14-16 В; продовжувало зростати до 30 доби при всіх показниках напруги; а через 1 місяць після електрокоагуляції досягало максимальних значень та значуще не відрізнялося залежно від застосованої напруги електричного струму.