Патогенетичне обґрунтування тривалої внутрішньо-шлункової оксигенації та метабтерапії в корекції гострого тетрахлор-метанового гепатиту

Abstract

Дисертація присвячена дослідженню впливу тривалої внутрішньо-шлункової оксигенації та гепатопротектора тіотриазоліну в лікуванні змодельованого гострого тетрахлорметанового гепатиту. Встановлено, що гіпоксія є одним із провідних механізмів в патогенезі гострого тетрахлорметанового гепатиту. Продемонстровано, що тривала внутрішньошлункова оксигенація супроводжується істотним зниженням у сироватці крові вмісту первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів. Доказано, що на тлі семиденної внутрішньошлункової оксигенації у сироватці крові тварин із змодельованим гострим токсичним гепатитом суттєво знижується активність маркерних ферментів цитолізу та холестазу, ферментативної ланки антиоксидантного захисту. Вияснено, що поєднане застосування семиденної внутрішньошлункової оксигенації та тіотриазоліну для корекції гострого тетрахлорметанового гепатиту супроводжується вірогідно вищою ефективністю за більшістю із досліджуваних показників.