dc.description.abstract | У дисертаційній роботі наведено наукове обґрунтування і нове вирішення актуального завдання – покращення результатів комплексного хірургічного лікування хворих на гострий загальний перитоніт шляхом дослідження механізмів розвитку ендогенної інтоксикації за рахунок порушення метаболічного гомеостазу, ранніх показників печінкової дисфункції та впровадження лікувальних заходів, спрямованих на їх попередження. Об’єктом дослідження були 131 хворий на гострий загальний перитоніт та 160 щурів. Досліджено зміни функціонального стану печінки, порушення мікроелементного та металоферментного гомеостазу, перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи. Розроблено біодеградуючий гель і показано його лікувальну дію в експерименті, що забезпечило виживання 86,7 % і попереджувало утворення злук у 85 % щурів. Доведено, що зниження активності церулоплазміну в сироватці крові хворих до 18,25±0,42 ум. од. є ранньою ознакою печінкової недостатності. У 32,8 % хворих проводили загальноприйняте хірургічне лікування. У 33,58 % хворих І групи призначали тіотріазолін та глутаргін. У 33,58% хворих ІІ групи застосовували тіотріазолін та біоцерулін. Застосована гепатопротекторна та антиоксидантна терапія сприяла швидшій нормалізації функціонального стану печінки, метаболічного гомеостазу, ендогенної інтоксикації, зниженню тяжкості стану хворих і летальності з 9,3 % у хворих контрольної групи до 4,5 % у досліджуваних хворих. | uk |