| dc.description.abstract | У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуальної проблеми удосконалення діагностики ішемічного інсульту у вертебробазилярному басейні у підгострому, хронічному і віддалених періодах на основі уточнення патогенетичних механізмів та встановлення взаємозв’язку між оксидативним стресом, апоптозом, запаленням, когнітивними порушеннями та якістю життя пацієнтів. На підставі комплексного вивчення клініко-неврологічних, нейропсихологічних, нейровізуалізаційних характеристик, оксидативного стресу, клітинного апоптозу, запалення залежно від розміру ішемічного вогнища, ступеня тяжкості і підтипу інсульту уточнені клініко-патогенетичні механізми пізнього підгострого, хронічного та віддаленого періоду ішемічного інсульту у вертебробазилярному басейні. Встановлено зв’язки між оксидативним стресом, апоптозом, запаленням, когнітивними порушеннями та якістю життя залежно від розміру ішемічного вогнища, ступеня тяжкості і підтипу інсульту. Доведено позитивний взаємозв’язок між оксидативним стресом, рівнем апоптозу, концентрацією цитокінів та розміром вогнища і ступенем його тяжкості у підгострому періоді інсульту. Показано, що 80,95 % встановлених легких когнітивних порушень у хворих, що перенесли ішемічний інсульт у вертебробазилярному басейні, пов’язані з розміром вогнища інсульту, а також негативно асоціюються з оксидативним стресом, апоптозом і запаленням. Залежність у повсякденному житті діагностується у 90 % пацієнтів з атеротромботичним та кардіоемболічним інсультами та взаємозв’язана з розміром вогнища ураження і тяжкістю інсульту. Встановлено вплив типу інсульту, розміру вогнища, ступеня тяжкості ішемічного інсульту на фізичний і психологічний компоненти здоров’я. При цьому виявлено пряму асоціацію когнітивних порушень із загальним станом здоров’я і соціальним функціонуванням та функціональної неспроможності у повсякденному житті з життєвою активністю. | uk |
