Концептуальні питання стратегії лапароскопічного лікування гострого перитоніту
Abstract
У дисертації на основі вивчення динаміки та етапності морфологічних змін внутрішніх органів залежно від строків змодельованого гострого перитоніту, стадії перебігу запального процесу дано теоретичне обгрунтування застосуванню лапароскопічних методів операційного лікування та удосконалено їх технічні особливості виконання. Залежно від строків експериментально змодельованого перитоніту науково доказана етапність морфологічних змін в органах-мішенях. При давності перитоніту від 1-ї до 3-х діб стверджено моноорганні зміни в очеревині та кишечнику. При змодельованому перитоніті більше 3-х діб відмічено вогнищеві некротичні зміни в легенях, серці, нирках і печінці,що свідчить про синдром поліорганної недостатності. На основі цього науково обгрунтовано покази до застосування лапароскопії при гострому перитоніті. Отримано нові наукові дані про можливість і безпечність виконання оперативних втручань з приводу гострого перитоніту з лапароскопічного доступу, а саме: з врахуванням показників внутрішньоабдомінального тиску, Мангеймського індексу перитоніту, рівнів С-реактивного білка та прокальцитоніну.