Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.authorПРОКОПЧУК, ОКСАНА ВОЛОДИМИРІВНА
dc.date.accessioned2024-01-02T07:51:16Z
dc.date.available2024-01-02T07:51:16Z
dc.date.issued2023
dc.identifier.citationПрокопчук О.В. Особливості фіброзування печінки після хіміотерапії у пацієнтів з нормальною і надлишковою масою тіла : дис. ... д-ра філософії : 222 "Медицина" / Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Тернопіль, 2023. 178 с.uk
dc.identifier.urihttps://repository.tdmu.edu.ua//handle/123456789/17806
dc.description.abstractУ дисертації наведено комплексне дослідження явища фіброзу печінки у пацієнтів після хіміотерапії з нормальною та надлишковою масою тіла. Встановлено особливості клінічного перебігу фіброзу індукованого поліхіміотерапією з приводу раку молочної залози у пацієнтів з нормальною та надлишковою масою тіла. Доведено, що незаперечним етіологічним фактором прогресування фіброзу індукованого цитостатичною терапією у пацієнтів з нормальною та надлишковою масою тіла є порушення ліпідного обміну, які корелюють з масою тіла, стеатозом та стадіями фіброзу. Використані прямі і непрямі маркери фіброзу печінки, а також методика pSWE еластографії для визначення стадій фіброзу залежно від маси тіла у групі пацієнтів, що отримали хіміотерапію з приводу раку молочної залози. Виявлені основні кореляційні взаємозв’язки між індексами FIB-4, Fibrotest та pSWE-еластографією у пацієнтів з різною МТ, що отримали хіміотерапію внаслідок раку молочної залози. Розширено наукові відомості стосовно клініко-патогенетичного значення колагену IV та TGF-β1у розвитку постгепатитного фіброзу індукованого поліхіміотерапією з приводу раку молочної залози у пацієнтів з нормальною та надлишковою масою тіла. Доповнено наукові дані про діагностичні можливості та особливості верифікації фіброзу печінки з допомогою еластографії (патент на корисну модель № 123951 від 12.03.2018). Запропоновано і доведено вищу дієвість і доцільність лікувальної програми із включенням комбінації урсодезоксихолевої кислоти та вітаміну Е у пацієнток з нормальною та надлишковою масою тіла із медикементозно-індукованим ураженням печінки. Це сприяло зниженню клінічних проявів ураження печінки, нормалізації активності непрямих маркерів фіброзу печінки АсАТ, АлАТ, поступовій нормалізації прямих маркерів Сol-4 та TGF-β1 за даними динамічного спостереження, а також супроводжувалося зниженням показників жорсткості печінкової паренхіми за даними еластографії зсуву хвиль на 17,9 %.uk
dc.language.isootheruk
dc.publisherТернопільuk
dc.subjectфіброз печінкиuk
dc.subjectмедикаментозно-індуковане ураження печінкиuk
dc.subjectтоксичний гепатитuk
dc.subjectстеатоз печінкиuk
dc.subjectнадлишкова маса тілаuk
dc.subjectожирінняuk
dc.subjectеластографіяuk
dc.subjectурсодезоксихолева кислотаuk
dc.titleОсобливості фіброзування печінки після хіміотерапії у пацієнтів з нормальною і надлишковою масою тілаuk
dc.typeThesisuk


Долучені файли

Thumbnail

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу