Новітні мініінвазивні технології в діагностиці та лікуванні закритих травм живота

Abstract

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає у покращенні ефективності діагностики та хірургічної допомоги хворим із закритою травмою живота, ускладненою внутрішньою кровотечею, шляхом використання новітніх мініінвазивних технологій. Доведено, що використання сучасних мінінвазивних методів операційного лікування хворих із закритою травмою живота значно покращує результати лікування із суттєвим зменшенням післяопераційних ускладнень та летальності. Запропоновано в умовах експерименту на тваринах метод ранньої діагностики кровотечі в просвіт черевної порожнини з використанням пристрою для ранньої діагностики кровотечі в просвіт черевної порожнини, що дозволить покращити результати лікування хворих із субкапсулярними гематомами при двомоментних розривах паренхіматозних органів. Виявлено, що нанесення лише закритої травми живота суттєво поглиблює процеси цитолізу в організмі; виявлено, що величина АлАТ- та АсАТ-активності у сироватці крові досягає максимуму до 3 доби експерименту з наступним зниженням, яке до 14 доби не досягає рівня контролю. Отримані в експерименті результати використання 2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинату у тварин із закритою травмою живота і внутрішньою кровотечею засвідчують зміщення антиоксидантно-прооксидантного балансу в бік переважання антиоксидантних механізмів. Імплементовано в практику охорони здоров’я високоефективну методику діагностики наявності в черевній порожнині крові, внаслідок двомоментного розриву субкапсулярної гематоми, що дозволило оптимізувати діагностичну програму та пришвидшити надання висококваліфікованої хірургічної допомоги з пріоритетним застосуванням мініінвазивних лапароскопічних органозберігаючих операційних втручань. Удосконалено способи операційного лікування пацієнтів із закритою травмою живота із пошкодженням внутрішніх органів з використанням сучасних мініінвазивних технологій, а саме модифікації постановки лапароскопічних портів, залежно від локалізації ушкодженого органу.