Патогенетичні особливості перебігу запалення в зоні опікової рани та корекція його порушень засобом „Кротозин”

Abstract

Дисертація присвячена проблемі вивчення патогенезу запального процесу при термічному ураженні м’яких тканин і корекції змін показників неспецифічної та специфічної реактивності організму за допомогою засобу „Кротозин”. На сучасному методичному рівні встановлено, що у динаміці розвитку запального процесу в м’яких тканинах зони опікової рани порушується функціональний стан прооксидантної та антиоксидантної систем, зокрема різко посилюються процеси перекисного окиснення ліпідів, пригнічується ферментативна активність антиоксидантної системи. Доведено, що термічна травма призводить до зростання рівня В-лімфоцитів, концентрації загальних циркулюючих імунних комплексів, фагоцитарної активності лейкоцитів, особливо в пізній період розвитку термічного запалення, має виражений супресивний вплив на окремі показники клітинного імунітету (Т-лімфоцити і Т-хелпери), супроводжується розвитком гіпопротеїнемії та диспротеїнемії в динаміці розвитку запалення в зоні опікової рани. Вперше встановлено коригувальний вплив нового фармакологічного засобу комплексної дії „Кротозин” на порушені показники прооксидантної, антиоксидантної та імунної систем в зоні опікової рани шкіри, який сприяє пригніченню процесів перекисного окиснення ліпідів та активації ферментів антиоксидантної системи в м’яких тканинах, призводить до зниження рівня загальних циркулюючих імунних комплексів, що позитивно відображається на окремих показниках імунологічної реактивності та неспецифічної резистентності організму щурів. Вперше визначено, що щоденне нанесення засобу „Кротозин” на опікову рану пришвидшує стихання явищ перифокального запалення та сприяє швидшому розвитку грануляційної тканини і загоєнню рани.