ВПЛИВ ПРОГЕНІТОРНИХ КЛІТИН ЕМБРІОНА ЩУРА НА ПАТОФІЗІОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ УРАЖЕННЯ НИРОК ПРИ АД’ЮВАНТНОМУ АРТРИТІ ПІРСОНА (експериментальне дослідження)
Abstract
Дисертація присвячена теоретичному узагальненню та обґрунтуванню ефективності трансплантації ембріональних прогеніторних клітин на основі з’ясування їх впливу на основні патологічні механізми ураження нирок при експериментальному артриті. Показано, що моделювання у щурів експериментального артриту Пірсона супроводжується комплексним прогресуючим порушенням функції нирок. Через 2 місяці від початку розвитку артриту виявляються чіткі ознаки порушення екскреторної (зменшення діурезу, зростання протеінурії з появою гіперкреатинемії) та іонорегулюючої функції нирок (збільшення екскреції натрію з розвитком гіпонатріємії). Порушення функції нирок зумовлено збільшенням протизапальних цитокінів, активацією пероксидного окиснення ліпідів та тканинного протеолізу. Виявлені функціонально-біохімічні порушення нирок прогресують та досягають максимуму через 12 місяців спостереження і поєднуються з морфологічними ознаками пошкодження. Введення щурам ембріональних прогеніторних клітин у кількості 3,5×107/мл на 0,1 кг маси тіла внутрішньовенно через 3 тижні моделювання артриту супроводжувалось виразною протективною дією щодо нирок. З 2 по 12 місяці експерименту значно відновлюється функціональний стан нирок. Результати роботи є патогенетичним обґрунтуванням використання ембріональних прогеніторних клітин для профілактики та лікування порушень нирок при артритах.
Collections
- Дисертації [156]