СТРУКТУРНІ ЗМІНИ ШЛУНКА ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ВИРАЗКОВУ ХВОРОБУ

Abstract

У дисертаційній роботі представлено оцінку результатів хірургічного лікування ускладнених форм виразкової хвороби у віддалені післяопераційні терміни у 132 хворих, оперованих із застосуванням класичних резекцій шлунка за Більрот-ІІ і Більрот-І та органозберігаючих і органощадних операцій. Вивчено морфологічні, морфометричні зміни у біоптатах слизової оболонки шлунка під час ендоскопічного дослідження. На основі отриманих результатів виявлено, що у 84,8 % пацієнтів діагностовано морфологічні ознаки післяопераційного хронічного гастриту. При оцінці місцевих імунних реакцій в слизовій оболонці шлунка встановлено різко активовані процеси захисту слизової оболонки при хронічних гастритах. Виявлено кореляційний зв’язок між типом післяопераційного гастриту та характером остеопоротичних змін зі сторони поперекового відділу хребта за даними денситометричного обстеження. Доведено, що наявність хронічного гастриту після резекції шлунка за Більрот-ІІ призводить до розвитку у віддалених термінах остеопенічного синдрому та остеопорозу. Відмічено суттєве зменшення мінеральної щільності кісткової тканини за даними значень абсолютних і відносних показників мінеральної щільності поперекових хребців у пацієнтів, що перенесли резекційні операційні втручання на шлунку у старших вікових групах. Розроблені схеми диференційованого лікування і профілактики структурних змін оперованого шлунка і корекції мінеральної щільності кісткової тканини. Призначення у післяопераційному періоді фосамаксу і кальцій Д3 Нікомеду призводить до зростання мінеральної щільності кісткової тканини на 27,6-29,0 %, що суттєво покращує функціональні віддалені результати хірургічного лікування хворих з виразковою хворобою.