| dc.description.abstract | Дисертація присвячена розробці і впровадженню в клінічну практику нових способів профілактики і лікування післярезекційних і післяваготомних ускладнень, оптимізації комплексної передопераційної підготовки, інтраопераційної корекції, післяопераційного лікування, розробки нових і модифікації існуючих методів оперативних втручань при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. На основі проведених морфологічних, морфометричних досліджень, вивчення моторно-евакуаторної, секреторної функцій, регіонарного кровобігу, мінеральної щільності кісткової тканини доведено переваги органозберігаючих і органощадних оперативних втручань. Розроблені і впроваджені в клінічну практику принципово нові методики, направлені на профілактику і лікування як ранніх, так і пізніх післяопераційних ускладнень: спосіб безперервної тривалої внутрішньошлункової оксигенотерапії; спосіб профілактики інфікування очеревини після хірургічних втручань на шлунково-кишковому тракті; екстракорпоральне ультрафіолетове опромінення трансфузійних рідин; спосіб корекції ендогенної інтоксикації при лікуванні перфоративних виразок з розвитком перитоніту і кишкової непрохідності; спосіб формування холедоходуоденоанастомозу, який попереджує рефлюкс дуоденального вмісту не тільки в жовчні шляхи, а й в шлунок; спосіб моделювання інтестиноплікації при розвитку в післяопераційному періоді злукової кишкової непрохідності; для лікування нагноєнь післяопераційних ран розроблена пов’язка на основі цинк-желатинової з додаванням екстракту нативної живиці хвойних дерев та гідрокортизону з застосуванням змінних марлевих прокладок-касет. Впровадження в клінічну практику розроблених способів профілактики і лікування післяопераційних ускладнень дозволило зменшити відсоток як ранніх (основна група – 7,7 %, контрольна – 17,3 %), так і пізніх ускладнень (основна група – 26,7 %, контрольна – 36,9 %) та зменшити післяопераційну летальність (в основній групі – 2,6 %, контрольній – 5,3 %). | uk |
