КРИТИЧНА ІШЕМІЯ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ ПІСЛЯ БАГАТОРІВНЕВОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ АТЕРОСКЛЕРОТИЧНОЇ ОКЛЮЗІЇ ТЕРМІНАЛЬНОГО СЕГМЕНТА ЧЕРЕВНОЇ АОРТИ ТА МАГІСТРАЛЬНИХ АРТЕРІЙ НИЖНІХ КІНЦІВОК

Abstract

Дисертацію присвячено проблемі хірургічного лікування пацієнтів з пізніми тромбозами після багаторівневої реконструкції магістральних артерій нижніх кінцівок. Встановлено кореляцію причин та характер клінічного перебігу рецидиву ішемії нижніх кінцівок з окремими клініко-анамнестичними факторами, особливостями первинної реконструкції. Серед причин розвитку пізнього тромбозу виділено гіперплазію неоінтими дистального анастомозу (37,6 %) та прогресуючий атеросклеротичний процес (40,6 %). У 16,6 % пацієнтів пізній тромбоз однієї з бранш аорто-біфеморального алопротеза розвинувся як результат вищого периферійного судинного опору, ніж на контрлатеральній нижній кінцівці. У 75,1 % спостережень операцію із відновлення центрального кровотоку здійснено шляхом ретроградної тромбектомії із протеза чи його бранші. Аорто-біфеморальне репротезування виконано у 15,8 % спостережень, в т. ч. заміну тромбованої бранші протеза – у 1,5 %. Однобічне аорто-клубово-стегнове репротезування проведено у 8 пацієнтів. При відновленні прохідності дистального анастомозу у 25 спостереженнях проведено дисталізацію біфуркації стегнових артерій, а у 47 спостереженнях здійснено резекцію попереднього дистального анастомозу. Потреба повторної реконструкції дистального анастомозу та стегново-підколінної зони була у 61 пацієнта. У них формували V-подібне аутовенозне співустя, яке анастомозували із браншею аорто-стегнового протеза, а дистальні його сегменти – із глибокою артерією стегна та із підколінною артерією на різних рівнях.